12 квітня, у день 95-ї річниці від дня, коли славетний отаман Холодного Яру Василь Чучупак загинув, потрапивши у більшовицьку засідку, сучасні козаки з ГО “Вільне козацтво Холодного Яру” вклонилися пам’яті отамана. На могилу Чучупака у Мельниках лягли квіти і прапорці – чорний холодноярський і жовто-блакитний – такі ж, як майоріли над гайдамацьким полком Холодного Яру майже століття тому…
Довідка
Чучупак Василь Степанович (* 1894, Мельники, Чигиринський район, Черкаська область — + 12 квітня 1920 , там же) — військовий і громадський діяч часів УНР, Головний отаман Холодного Яру.
Батьки — Оксана Сидорівна Лівацька та Степан Григорович Чучупак мали 5 синів: Петра, Ореста, Василя, Олексу та Дем’яна. Троє з них (Василь, Петро та Олекса) стали повстанськими отаманами.
До Першої світової війни – вчитель у Тимошівці Чигиринського повіту.
З початком Першої світової війни братів Чучупаків мобілізували.
У роки війни — прапорщик царської армії. Після повернення з армії вчителював у Пляківці та Ревівці (нині Кам’янського району Черкаської області).
1918-1919 — мельничанський сотник та медведівський курінний.
1919 – командир Мельничанської сотні самооборони. Перший озброєний відділ для охорони скарбів Мотриного монастиря та рідного села Мельники сформував Олекса Чучупак. Але після поразки в бою з німецькою частиною односельчани звернулися до Василя, щоб він став отаманом. Незабаром відділ самооборони переріс у полк гайдамаків Холодного Яру, який від лютого 1919 року активно виступив на підтримку Директорії. 10 квітня 1919 р. підняв повстання «проти комуни та Совєтської влади за самостійність».
На початку літа 1919 року підтримав повстання отамана Григор’єва.
1919—1920 — командир полку гайдамаків Холодного Яру, Головний Отаман Холодного Яру. Успішно воював проти білогвардійців, зокрема на початку січня 1920 року брав участь у взятті Черкас.
У листопаді 1919 року до Холодного Яру прибув отаман Катеринославщини і Херсонщини Андрій Гулий-Гуленко. Тоді Головним Отаманом Холодного Яру був Василь Чучупак. Йому підпорядковувалися отамани Герасим Нестеренко-Орел, Трифон Гладченко, Михайло Мелашко, Сірко, Око, Чорний Ворон (Чорногузько), Мефодій Голик-Залізняк, Семен Вовк, Калюжний, Д.Канатенко, 1-й і 2-й Олександрійські полки.
У лютому 1920 року полк гайдамаків Холодного Яру співдіяв з Армією УНР, яка здійснювала Перший Зимовий похід. 12 лютого в Медведівці командуючим Армією УНР Михайлом Омеляновичем-Павленком була скликана нарада командирів та начальників штабів дивізій Зимового походу. В нараді взяли участь Юрко Тютюнник, отамани Олександр Загродський, Андрій Гулий-Гуленко, Василь та Петро Чучупаки.
Василь Чучупак користувався надзвичайним авторитетом серед населення на території Черкащини, що найдовше протрималася вільною від окупації більшовиків. Для його нейтралізації ЧК розробило спецоперацію по ліквідації повстанського отамана.
Отамани Холодного Яру з’їхалися на нараду у лісничівку на хуторі Кресельці (зараз в складі села Мельники), що при дорозі з Мельників на Мотрин монастир. Схоже на те, що чекісти знали про цей з’їзд, адже при наближені до хутора на загін Чучупака з лісу несподівано напали. Потрапивши у чекістську пастку, Василь Чучупак був оточений і загинув.
