175 років з моменту виходу в світ першого видання «Кобзаря» Тараса Шевченка відзначатимемо 26 квітня 2015 р.
Уперше «Кобзар» видано 1840 у Санкт-Петербурзі за сприяння Євгена Гребінки. У збірку ввійшло всього вісім творів: «Перебендя», «Катерина», «Тополя», «Думка» («Нащо мені чорні брови»), «До Основ’яненка», «Іван Підкова», «Тарасова ніч» та «Думи мої, думи мої, лихо мені з вами». Примітна особливість цього «Кобзаря» — офорт на початку книги за малюнком Василя Штернберга: народний співак — кобзар із хлопчиком-поводирем. Це не ілюстрація до окремого твору, а узагальнений образ кобзаря, який і дав назву збірці. У світі збереглося лише кілька примірників «Кобзаря» Т. Шевченка 1840 року.
На замовлення Держкіно було знято документальну повнометражну картину присвячено біографії книги: “Кобзар. Історія однієї книги”.
Через три прижиттєві видання «Кобзаря» показано долю Тараса Шевченка: його викуп з кріпацтва, становлення як художника, арешт за участь у Кирило-Мефодіївському братстві та нездійснену мрію про другого «Кобзаря», видати який не встигли.
Це фільм-біографія, тільки цього разу головним персонажем виступає не людина, а книга, яка, однак, має цілком людську долю. Фільм досліджує біографію «Кобзаря», а точніше трьох його видань, що побачили світ за життя Шевченка у 1841, 1844 та 1860 роках. Висвітлюється й супутня проблематика, як то – виникнення абетки, текстологія творів Шевченка і його дружня переписка, його перша подорож в Україну, арешт, і остання мандрівка 1860-го року, цензура і таемний нагляд. Усі вони тісно переплетані з біографією “Кобзаря”. Також, факти біографії цієї книги зможуть оповісти про зародження модерної ідентифікації українців – перетворення їх з “малороссийской народности” на народ із державним прагненням.
Автор сценарію – Тарас Ткаченко, режисер-постановники – Тарас Ткаченко і Сергій Сотниченко, оператори – Олександр Земляний і Віталій Сулима, художник-постановник – Ігор Філіппов, композитор – Сергій Білоусов. У ролі ведучого-оповідача, а часом і альтер-его Тараса Шевченка знявся телеведучий, журналіст Андрій Куликов.
