«Война началась, когда со Славянска колона пришла в Донецк. В один момент все пропало, на улицах не стало ни кого. Так страшно стало за город, и обидно, что не смогли все это уберечь», – розповідає переселенець Олександр Лавріненко.
Він у Донецьку мав власний бізнес, проживав разом із дружиною та донькою неподалік «Донбасс арены», не пропускав жодного футбольного матчу. Але війна повністю змінила його життя. У квітні минулого року він один із перших виходив із жовто-блакитним прапором на мітинги «за Україну», у центрі міста молився за мир, його життєве гасло – «Донбасс – это Украина».
У Черкасах чоловік заснував громадську організацію «Спільнота біженців з Донецька та сходу України». Каже, що в цій організації – люди, які не хочуть просити допомоги, вони хочуть її давати. Разом із друзями Олександр та Яна проводять суботники та беруть активну участь у міських святах.
Це черговий фільм проекту “Громадського ТБ. Черкаси” “Тікаючи від війни“. Історії переселенців зі сходу, які не лише не втратили себе, а надихають інших жити і творити.
