ck.ridna.ua
Половина літа, на жаль, вже промайнуло. Тривалість світлового дня становить 16 годин, що вдвічі більше у порівнянні з 22 грудня – днем зимового сонцестояння.
У народі 15 липня колись називали на честь Фотія, і вже закінчували косовицю сіна та починали жнивувати, тому й казали: “З сіножаті пішли пожинки”.
А за погодою середини літа вгадували, якою буде наступна пора року. То ж якщо на Фотія вже з’явилися жовті листочки на деревах – осінь і зима мали бути ранніми.
За церковним календарем 15 липня згадують покладення чесної ризи Пресвятої Богородиці у Влахерні, святителя Фотія, святителя Ювеналія.
Іменинниками 15 липня є:
Фотій, Ювеналій.
Чи знаєте ви:
Про їжу запорозьких козаків. Повсякденною їжею запорозьких козаків були: соломаха – житнє борошно, густо зварене на воді й засмажене олією з цибулею, тетеря – пшоно або житнє тісто, зварене на квасі (їли з жиром, молоком, звичайною водою або риб’ячою юшкою), братко – пшоняна каша з додаванням прісного тіста.
Також вживали багато фруктів. Городини, різної зелені: кропиву, лободу, чебрець, м’яту, кульбабу, листя суниць.
Особливою пошаною користувалися цибуля та часник.
Що ж до свіжого м’яса, сала, птиці, дичини, вареників та сирників, то ці страви готував курінний кухар на спеціальне замовлення і додатково зібрані гроші. Печеного хліба в куренях не подавали. Замість хліба вживали мамалигу – тісто з проса чи кукурудзи, котру їли з бринзою та загреби – коржі, що клали в напалену піч і загрібали попелом і гарячим вугіллям.
Їли запорожці тричі на день і тричі готувалися гарячі страви у мідних або чавунних казанах, що стояли у сінцях куреня.
Під час обіду за стіл сідали всі разом, навіть підлітки, що допомагали кухарям. На покуті сідав курінний отаман і гості. Козаки розташовувалися за старшинством прибуття на Січ. Сідаючи за стіл, читали молитву і встаючи також хрестилися до ікон, потім дякували отаманові і кухареві та кидали на стіл гроші для закупівлі харчів на другий день.
