фото Юрія Солонька
У дохристиянські часи 11 вересня вшановували Бога-Рода, який вважався покровителем родинного благополуччя. Обряд вшановування проводився біля води, де навколо старої жінки, що тримала хліб, водилися хороводи з величальними піснями. По закінчення обряду хліб ділився і роздавався для лікування хворих.
У християнські часи приблизно з 5 сторіччя 11 вересня у народі почали відзначати Головосіка. Цього дня намагаються не працювати, особливо не різати всілякі овочі, що нагадують голову, зокрема, капусту, буряки та кортоплю.
Їсти цього дня з тарілки теж не дозволяється, бо відрізана голова Іоанна Предтечі покоїлася на тарелі. Кажуть, якщо на Головосіка різати капусту чи яблука, то замість соку з них потече кров.
Цей день — єдиний у році, коли не можна варити борщ, бо для його приготування треба різати буряк та капусту, а різати не можна навіть хліб. Картоплю варять в «мундирах», гарбузи печуть, хліб відламують руками. Їдять тільки пісні страви або й зовсім не їдять, бо цього дня встановлено суворий піст. Це свято відоме серед віруючих ще під назвою «Іван Пісний».
Чоловікам на Головосіка не можна ні голитися, ні навіть дивитися на себе в дзеркало, бо будуть хворіти. Зранку треба ретельно помити голову.
У цей час колись вже закінчували обмолот збіжжя: «На Головосіка – вже повні засіки!»
На Поліссі з Головосіка починали полювати на вовків.
Також існували прикмети, якщо цього дня у небі з’являться журавлі й полетять на південь – зима буде рання, коли ж чувся грім радісно зауважували: «Загримів Головосік – тепла прибавить рік!»
За церковним календарем 11 вересня вшановують день пам’яті Усікновення Глави Пророка, Предтечі та Хрестителя Господнього Іоанна.
Іменинниками 11 вересня є:
Івани
