Село Золотоніського району Черкащини отримало назву Чапаєвка у 1923 році. Під час громадянської війни тут зупинялися на відпочинок полки 25 Чапаєвської дивізії. Через це тоді ще Богушкову Слобідку вирішили перейменувати.
Нині село входить до переліку населених пунктів, які потрібно перейменувати згідно із законом “Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки”. Однак жителі Чапаєвки проти перейменування села, йдеться в репортажі “Громадського ТБ: Черкаси”.
– Не треба його перейменовувати, воно вже роками так називається. Хоч наші сільські історики дослідили, що насправді тут не було ніякої дивізії, тільки колись сюди приїжджав чи син Чапаєва, чи хто… ще тут Радянський Союз був, і вирішили, що треба, щоб називалось «Чапаєвка». Можна повернути назву, яка була раніше – Богушкова Слобідка, але я думаю, що це не потрібно робити.
– Мені однаково, бо я вже на пенсії. Це питайте в молоді, що вони думають. Нам хай би вже залишалася стара назва, а молоді, може, щось нове треба. Я думаю, що процес декомунізації не потрібний, хай би все вже залишалося так, як воно є. Просто треба змінити нашу владу, яка зараз прийшла, яка нічого не зробила для населення, а тільки для себе.
– Мені подобається назва Чапаєвка, тому що я вже звикла до неї, як і до самого села. Якщо її переіменують так, як нам говорили, то я просто виїду звідси!
– У нас виходить так, що все зруйнуємо, нове побудуємо. Навіщо? Це наша історія, це наші батьки, наші діди його будували. Як не важко їм було, але робили, все віддавали для цього.
– Ну я 60 років прожив у Чапаєвці, я народився у Чапаєвці, тепер мені що робити? Міняти документи, все на світі, і я буду не чапаєвський, а богушівський чи який там? Я проти, і думаю, що 90% населення Чапаєвки теж проти.
Сільський голова Чапаєвки Володимир Янчий розповідає, що три місяці тому відбулися загальні збори села, де люди проголосували проти перейменування Чапаєвки. Тоді ж написали листа до голови Черкаської ОДА та до Верховної Ради, щоб розглянули прохання людей про те, щоб залишити селу нинішню назву.
«У Верховній Раді нам відповіли, що звернення розглянуто. І перенаправили його далі на вивчення до інституту національної пам’яті. Звідти відповіді ще немає. Звичайно, закон є закон, і його треба виконувати. Є у нас такі вулиці, які дійсно треба перейменувати – наприклад, вулиця Леніна. Але Чапаєвку знають, бо тут був побудований перший сільський стадіон в СРСР. Звісно, я з людьми проводжу роботу, але я хочу, щоб було так, як скажуть люди», – говорить Володимир Васильович.
