Злодійський, Чорний, Лубенський, Шпаків, Шлях із варяг у греки… Ці та інші дороги в давнину проходили через Черкащину. Про них ідеться в статті відомого черкаського історика та археолога Михайла Сиволапа. Замовила її досліднику Служба автомобільних доріг у Черкаській області. Нині матеріал розміщений на сайті avtodor.ck.ua в розділі “Про нас. Історія”.
Дослідник зазначає, що дана тематика є цікавою та перспективною не лише для Черкаської області, а й України.
“Досі ця галузь історії не притягувала серйозної уваги українських дослідників. Причини цього полягають у відсутності розробленої методики дослідження та браку коштів, необхідних для суцільного обстеження територій, подолання великих відстаней під час експедицій та використання засобів сучасних природничих наук”, – додає Михайло Сиволап.
Проте, інформацію про «пращурів» сучасних доріг Михайло Павлович зібрав разом зі студентами. Так, найдавніші шляхи Черкащини залишені племенами трипільської, середньостогівської, ямної та деяких інших культур епохи ранньої бронзи. Перші справжні шляхи з’явилися на території регіону з розвитком гужового (сани та волокуші), колісного та верхового транспорту в епоху пізнього неоліту – ранньої бронзи, а отже в V-III тис. до Р.Х. Цей процес став можливим, передусім, з використанням на Україні свійського бика як тягла, появою перших транспортних засобів у час ямної культури (III тис. до Р.Х.).
Епохою, від якої дійшла порівняно велика інформація про тогочасні шляхи, є давньоруський час. Численні городища, давньоруські міста і дніпровські броди, розриви в трьох відомих на Черкащині Змійових валах добре маркують напрямки основних шляхів. Назви найважливіших із них згадані в літописах: Соляний, Залозний, Злодійський, які проходили територією Черкащини. Частина цих шляхів існували в наступні століття. Наприклад, Злодійський шлях, котрий проходив через Черкащину по так званому Бориспільському степовому коридору ще з часів епохи бронзи (про що свідчать численні ранньобронзові та скіфські кургани обабіч нього), з давніх давен служив для просування степовиків у лісостеп, а у давньоруський час по ньoму зі степу вторгалися печеніги, половці та ін. По його трасі нині проходить автодорога Київ-Кременчук.
