gazeta.ua
Четверо полтавців — Антон Нестеренко, Віталій Мороз, Вадим Джувага та Агахан Абасов пішки пройшли 300 км з Полтави до Канева, щоб на Чернечій горі вшанувати пам’ять Тараса Шевченка. Прощу ходу приурочили 200-річчю від дня народження Великого Кобзаря, та 153-й річниці його перепоховання. Ініціював пішу подорож голова Полтавського громадського Шевченківського комітету Володимир Степанюк.
Щодня проходили 29-46 км. Відстань подолали за 8 днів.
“Поїхати до Канева на машині — і дурень зможе. Ми вирішили подолати цей шлях самотужки. Проща хода, яку ми здійснили до могили Шевченка, стала першою в Україні. До нас цього ніхто не робив, – розповів Антон Нестеренко, 25 років. – Із собою до Канева взяли землю з-під пам’ятника Шевченку в Полтаві та із садиби Гоголя. Її висипали на могилі Кобзаря. З Канева теж повернулися не з пустими руками. У місцевому музеї Шевченка кожному з нас подарували по збірці Кобзаря”.
gazeta.ua
До Канева йшли вздовж проїжджої частини.
“Ми несли із собою прапор України. Машини, які проїжджали повз, постійно сигналили. Водії запрошували підвезти. Коли чули маршрут нашої подорожі, здивовано перепитували: Куди?! Звідки?! Були й такі, що питали, скільки їм заплатимо, якщо вони прапор понесуть. Не зрозуміло було, жартують чи ні. Також запитували за кого ми агітуємо, за кого треба голосувати на виборах. Відповідали, що ми за Україну. Жартома казали, що голосувати варто за Шевченка. Люди погоджувалися. Під Золотоношею нас прийняли за сепаратистів, місцева жителька викликали дільничих. Словом, ледь не пов’язали. Але, на щастя, вдалося мирно владнати цю ситуацію”.
gazeta.ua
Біля Чернечої гори учасники ходи розгорнули 23-метровий прапор України, який принесли з Полтави. Віталій Мороз заграв на бандурі пісню на вірш Шевченка “Думи мої, думи мої”. Разом заспівали гімн України, виконали “Заповіт”.
Учасникам подорож обійшлася безкоштовно. До Полтави їх відвіз Володимир Степанюк, який всю дорогу супроводжував чоловіків на авто.
gazeta.ua
