У Катеринопільському відділі соціального забезпечення – зміни. Територіальний центр надання соціальної допомоги (шляхом ліквідації та створення нового) відділився в окрему юридичну структуру з власною печатко. Звільнено близько 60-ти працівників. У новостворену установу попередні кадри перейшли не всі. 8-ро залишилось за бортом. У них виникли нарікання на упередженість нового керівництва та страхи з приводу втрати роботи.
─ Після того, як ліквідували старий і зробили новий терцентр, я втратила роботу, – каже Світлана Солошенко, 40 років, із Новоселиці. Маю стаж роботи в терцентрі 18 років. В новостворену структуру мене не взяли. Я там 7 років поваром пропрацювала, а з 2006-го інспектором по кадрах, всі перевірки пройшла, 4 рази КРУ перевіряло, все було добре, а тепер, бачте, я їм уже не підходжу. Значить, коли не було чим людей годувати, і я в 1998-2000 роках свої продукти возила (молоко, яйця, картоплю), то тоді я їм угодна була, а тепер неугодна. У мене чоловік ─ учасник бойових дій в Югославії, дитина вчиться на платному відділенні у Вінницькому університеті, чим мені тепер за навчання платити? А гроші немалі ─ 8 тисяч за рік, плюс гуртожиток, переїзди, харчі. У мене була середня спеціальна освіта. Щоб працювати з кадрами, я ще я закінчила Харківський фінансово-економічний інститут по спеціальності «секретар-діловод». А тепер мені роботу санітарки пропонують.
50-річну Надію Беспалько звільнили 5-го березня.
– Я якраз була на лікарняному. Звільнили у зв’язку з ліквідацією установи. Ми написали заяву в прокуратуру. Я поховала чоловіка і меншого сина. Другий син недавно повернувся з АТО. Я його ледве дочекалася. У нього своя сім’я, двоє діток. А я проживаю сама. Після того, як ми виступили на акції протесту вчителів, мені запропонували поновитися на роботі, але з випробувальним терміном три місяці. Який випробувальний термін? Ми ж раніше працювали на цих посадах. Претензій у керівництва до нас ніяких не було. Але ми погодилися, бо куди дінешся?
─ Я мати-одиначка, маю пенсію по групі, доглядаю дитину-інваліда, – каже 42-річна Ольга Радченко. – Мене звільнили, як і дівчат. Але недавно (після виступу на акції протесту) знов взяли на роботу комірником на 0,5 ставки. Боїмося, що будуть шукати повод для звільнення. Я ше в кондитерському угробила здоров’я, від тяжкої роботи у мене руки терпнуть. Від болю я навіть спати не можу. Хіба можна так з людьми?
─ Те, що в Світлани Солошенко є вища освіта, для мене новина, – стверджує 36-річна Анна Жоломко, керівник новоствореного територіального центру. – Вища освіта за три місяці не здобувається. А в неї саме такого зразка диплом. Стаж роботи ні до чого, бо вона запустила документацію. Наші бухгалтери постійно за нею мусять усе перераховувати (лікарняні, робочі, святкові дні) і виправляти. В окремих трудових книжках вона робила виправлення коректором. Я їй пропонувала працювати кухарем у Новоселицькому будинку пристарілих. Готувати у неї виходить добре, а от бути інспектором по кадрах ─ не дуже. Якщо попереднього керівника такий її підхід до роботи влаштовував, то в мене інші вимоги.
─ Світлана стверджує, що ви їй пропонували роботу тільки санітарки?
─ Було й таке, але спершу ─ кухарем. Та й живе вона в Новоселиці. Їй би було зручно добиратись на роботу, не потрібно було б їздити в Катеринопіль. Робота за місцем проживання.
─ А як щодо інших жінок ─ Радченко та Беспалько?
─ Їх так, як й інших, звільнили, а не сократили у зв’язку з ліквідацією установи. Кадри в новостворений терцентр за один день не набереш. Посада кухаря й комірника при новому терцентрі були під питанням, оскільки у нас обмежений бюджет, а готувати треба десь для 3-8 дітей. Ми думали прикріпити харчування цих діток до садочка «Сонечко», в якому орендуємо частину приміщення для нашого денного відділення для дітей-інвалідів. Юридично це оформити не вдалось. Тож посади збереглися, а Надії Беспалько й Ользі Радченко запропонували ті ж вакансії, на яких вони працювали. Випробувальний термін запровадили для тих працівників, у якості роботи яких я не до кінця впевнена. Якщо вони до них будуть прислухатися до моїх вимог, ми спрацюємося.
Анна Жоломко захоплюється Путіним
Керівник Катеринопільського територіального центру надання соціальної допомоги Анна Жоломко, яка скоротила родичів учасників АТО, не приховує своїх проросійських поглядів. У соціальних мережах вона поширює пости, в яких захоплюється російським президентом Путіним, чекає коли влада в Києві сама застрелиться й стверджує, що Росія зовсім не хоче захоплювати Україну.
Чиновниця, яка нібито працює на українську державу, проклинає Євросоюз, звинувачуючи європейців у підвищенні цін на комунальні послуги. Мовляв, все це відбувається через підписану Україною угоду про Асоціацію. Анна Жоломко вважає класним твердження Путіна, що війна в Україні завершиться, «як тільки українські матері почнуть любити своїх дітей сильніше аніж ненавидіти росіян».
Скромна катеринопільська провінціалка, яка народилася в Росії, закликає українську владу застрелитися. Мовляв, скільки можна стверджувати, що сепаратисти самі себе обстрілюють.
Складається враження, що жінка все життя слухала російську пропаганду.
– Постарайтеся зрозуміти, українці, – поширює вона в соціальних мережах. – Росія не дозволить, щоби біля її південних кордонів прославляли бандерівський фашизм. Ворог у нас один – це політика США і Заходу.
Анна Жоломко пише, що вона незаміжня. Виховує двох дітей 8 і 15 років.
