У народі 21 квітня називається на честь Святого Руфа. Вважалося, що цього дня все починає рости, тобто, вирушать із землі.
Головною прикметою дня є те, що саме цього дня не варто йти до лісу, бо у давнину люди вірили, що на Руфа всяке гаддя вилазить із землі, а їх у цей час треба берегтися. Та й взагалі, у народі гадюки вважалася диявольськими створіннями, а їхній рід символізував зло.
А ще за давнім повір’ям 21 квітня Сонце «зустрічається» з Місяцем. І якщо зустріч пройде добре – буде ясний день, і все літо буде гарним, якщо погано – день буде похмурим, непривітним, і все літо буде таким.
За церковним календарем 21 квітня вшановують апостолів Родіона, Агаву, Руфа, Єрма та інших з ними; також згадують святого Нифонта, преподобного Руфа – затворника Печерського, мученика Павсилипа та святого Келестина.
Іменинниками 21 квітня є:
Іларіон, Іван, Юлія і Родіон.
Чи знаєте ви, що:
Козацька медицина часто ґрунтувалася на тісному зв’язку зі зброєю, як не дивно. Леза, загартовуючи у вогні, охолоджували у воді. Цією водою і поїли знесилених та важко поранених. Давали також тим, хто від ран втратив багато крові. Заговорювали над «залізницею»(водою з залізом) пропасниці, навіювання. Тією ж водою з домішкою іржі лікували біль у печінці, тугу-нудьгу. На ній, ще гарячій, робили трав’яні настої.
Залізну воду не варили, бо вірили, що вона втрачає цілющу силу. Вона повинна була лише зігріватись од розпеченого заліза. Зброя, оброблена ковалем-циганом чи угорцем, вважалася магічною, щасливою. Вона відвертала нечисту силу й тамувала жорстокість ворога. Жінка, вмита водою, у якій циганська шабля охолоджувалася-купалася, мала уникнути татарського полону та невільничого ринку…