Під час проведення земляних робіт у селищі Лисянка люди натрапляють на підземні ходи. Місцевий краєзнавець Іван Коваленко розповідає їхнє походження.
“Вони досі практично не вивчалися. В далеку давнину Лисянка була укріплена мостом-фортецею, довгостроковими спорудами, постійним гарнізоном, озброєнням і різними запасами, підготовленою до дострокової кругової оборони. З фортеці були прориті підземні ходи, які давали можливість поповнювати запаси і робити бойові вилазки по захисту фортеці. Зрозуміло, що підземні споруди на території Лисянки виникали та розвивалися разом з містечком та фортецею, яка оберігала її жителів від нападів ворогів”.
Один із жителів селища раніше вже проникав у підземні ходи. Там він натрапив на скелет чоловіка, який, судячи по рештках його одягу, коштовній брошці на головному уборі та зброї (пістолет, порохівниця та шабля) був шляхтичем чи козацьким старшиною. Знайдені предмети він передав у Лисянський краєзнавчий музей, оскільки вони особливо цікаві для істориків та археологів.
Перекази старожилів, залишки відходів у підземелля дослідження обвалів, що з’явилися в результаті земляних робіт, дають підстави твердити, що підземні лабіринти Лисянки починалися з центру містечка. Вони були достатньо великих розмірів і використовувались як схованки для місцевого населення від різноманітних нападників або для збереження матеріальних цінностей. Пізніше ходи до них замурували або засипали землею, щоб не травмувалися шукачі пригод.