Про що цими днями писала “Черкаська правда” у часи, коли дерева в Черкасах були малими?
… 60 років тому
“Черкащани, які не мають газових балонів, користуються у домашньому господарстві гасом. Ним заправляють керогази, керосинові лампи. Особливо велика потреба відчувається в цьому паливі відчувається влітку, і саме тоді виникає проблема, яку досі ніхто не може розв’язати. Для того, щоб роздобути 5 літрів гасу, треба ще з вечора займати чергу і стояти всю ніч, бо інакше не буде як готувати їжу. Керівники торговельних організацій і, насамперед, директор Черкасторгу тов. Мамедов, погано піклуються про людей, адже давно можна було б розвозити гас по місту. Це б зекономило дорогоцінний час трудящих”.
(17 серпня, 1956 рік)
“Як приємно почуваєшся після того, як освіжишся в бані… Та ці очікування зникають, тільки ввійдеш у чоловіче відділення Черкаської міської бані. Довга черга стоїть з тазиками в руках і чекають директорського розпорядження дати гарячу воду. Є душ, проте він майже не працює. Чи довго будуть трудящі Черкас скаржитися на роботу бані?”.
(19 серпня, 1956 рік)
… 40 років тому
“У торговельну мережу надходить зимове взуття для жінок – шиті валянки. Їх виготовляє Черкаська шкіргалантерейна фабрика. Нічого не скажеш: взуття зручне, особливо для жінок похилого віку, тому попит на такі валянки великий. І було б зовсім добре, коли б не одна вада: низька їх якість. Усім відомо, що найбільше навантаження у такому взутті припадає на підошви, саме вони найбільше піддаються тертю. Але у черкаських галантерейників турботи про це немає, підошва на їхній продукції прямо “горить”. Валянки ніби-то й не така вже важлива справа, однак рішення ХХV з’їзду КПРСпро рішуче підвищення якості продукції в десятій п’ятирічці мають братися до неухильного виконання всіма сферами виробництва”.
(20 серпня, 1976 рік)
… 20 років тому
“Москва – давній споживач продукції Старобабанського кам’яного кар’єру. Граніт звідси завжди йшов на найбільші московські новобудови, його використано, зокрема, при спорудженні комплексу Університету на Воробйових горах, Кремлівського палацу з’їздів, стадіону в Лужниках, при облицюванні набережної Москви-ріки. Ще одна московська адреса продукції наших кам’яних справ майстрів – будівництво підземних споруд на Манежній площі, де “у мінус” кількох поверхівсвиростає ціле місто. А нині у Москві відроджується знаменитий храм Христа Спасителя, тож тепер саме для нього готують гранітні плити каменотеси зі Старих Бабанів”.
(17 серпня, 1996 рік)
“Цими днями до Черкас прибув особливий вантаж – золото, срібло… Але це не просто ювелірні вироби з дорогоцінних металів. Цим речам, яким вважають науковці, приблизно 2300 років, нема ціни. Іх знайдено під час археологічних розкопок у Звенигородському районі. Це – унікальні знахідки у скіфському кургані біля села Рижанівки, справжня сенсація в археології. Нині рижанівський скарб відправлено з Черкас у Київ”.
(17 серпня, 1996 рік)
Борис Юхно