На Київщині у Требухівській загальноосвітній школі Броварського району відкрили пам’ятник відомому поету, громадському діячеві Миколі Сому. Тут, на своїй малій батьківщині, понад 20 років він викладав українську мову та літературу, журналістику, поетику та риторику.
Пам’ятник виготовлено та встановлено за підтримки Фонду Миколи Томенка “Рідна країна”. Авторами стали відомі українські скульптори, дійсні члени Національної спілки художників України та Royal British Society of Sculptors Олесь Сидорук та Борис Крилов. Відкривав захід голова Фонду “Рідна країна” Микола Томенко.
Учасники урочистостей також відвідали експозицію Миколи Сома в шкільному музеї, де зберігаються його творчі доробки та деякі особисті речі.
Микола Сом на відкритті пам’ятника Василеві Симоненку в Черкасах
Микола Сом усе життя товаришував із Василем Симоненком – відомим поетом із Черкащини. Власне, разом із Миколою Вінграновським, Іваном Драчем, Борисом Олійником і іншими їх називали поколінням поетів-шістдесятників. Познайомилися Сом і Симоненко ще в університеті.
“Уявіть собі гуртожитську кімнату, 1952 рік. Із піснею про Сталіна починаємо день. Красивий кароокий хлопець простягає мені руку й каже: “Симоненко”. А я йому: “Сом”. Він мені: “Ну який же ти сом? Жиру немає, вусів немає. Ти – Сомик”. Отак мене все життя кликав, – згадував Микола Сом. – У 20 років Вася передбачив свою смерть. Приїхали з ним до його матері на Різдво. Вона нас обох синами вважала. Три дні в нього гостював. Колядували, до дівчат залицялися, весело прощалися 8 січня. А того дня, виявляється, він написав ось цього вірша: “Не докорю ніколи і нікому, хіба на себе інколи позлюсь, що в двадцять літ в моєму серці втома, що в тридцять смерті в очі подивлюсь”. 1955 рік, 8 січня, на свій день народження”.
Після смерті Симоненка у 1963 році Сом підтримував матір поета Ганну Федорівну Щербань. А у 1985 року в журналі “Дніпро” була надрукована розмова Сома і Ганни Федорівни “З матір’ю на самоті” – як повернення імені поета читачеві. Згодом стаття-діалог переросла у книжку, куди вперше увійшли вірші Симоненка, що досі “ходили по руках”, а також невідомі фотодокументи, спогади й віршовані присвяти.
У 2010 році Микола Сом відкривав у Черкасах пам’ятник Симоненкові (на фото праворуч).
За матеріалами сайтів Рідний Київ, krasnews.at.ua, coollib.com.
