Фото МандрівникЧеркасм
У дохристиянські часи в уявленні наших предків поняття про щастя, успіх втілювався в образі Долі, яку Бог давав при народженні кожній людині. Доля могла бути доброю і злою, милостивою або жорстокою. І все ж, природний оптимізм українців знаходив шляхи вимолювати у Бога щасливу долю за будь-яких обставин. Зокрема, за допомогою різноманітних жертв та дотримання певних обрядів, якими намагалися відвернути Недолю. Первісно Доля вважалася богинею врожаю, материнства і жінок, пізніше стала богинею щасливого випадку.
У християнські часи 14 листопада, за стародавнім звичаєм, відбувалася перша складка дівчат курами – «чия курка смачніша».
Дівчата готували страви з курей і ввечері відбувався почастунок. Вважалося, що курами опікуються святі Косма та Дем’ян. Адже ці птахи віддавна були символом щастя і плодючості, і саме тому стали обов’язковим атрибутом всіх весільних церемоній та обов’язковою весільною їжею. Крім цього, якраз на курах ворожили дівчата про майбутніх чоловіків. Також вважалося, що святі допомагають зимовим жіночим роботам: прядінню, плетінню, тощо. А ще наші предки молилися Космі та Даміану аби вони допомагали у навчанні. Іcнувало повір’я, що святі охороняють від зміїв. Звичайно, цього дня підмічали і погоду та казали: «Якщо вітер на Кузьму та Дем’яна, то буде дорога санна».
За церковним календарем 14 листопада вшановують Безсрібників і чудотворців Косму та Даміана Асійських і матір їхню преподобну Феодотію. Священномучеників Сергія, архієпископа Єлецького та Сергія, архієпископа Мелітопольського. Мучениць Кириєну і Іуліану.
Іменинники 14 листопада:
Кузьми, Дем’яни, Івани, Юлії, Якови, Сергії і Кіри.
14 листопада відзначається:
День боротьби проти діабету
Міжнародний день логопеда
Чи знаєте ви, що:
Одна з найвідоміших пісень Андрія Малишка — «Пісня про рушник» була створена за одну ніч. У 1958 році режисер М. Мишурін знімав фільм «Літа молодії». Там був епізод, де герої фільму — юнак і дівчина — їдуть на даху вагона у Київ вступати до театрального інституту. Хлопець розгортає рушник, у який мати загорнула в дорогу нехитру їжу, і пригощає дівчину. Режисер запропонував: «А що як ми дамо юнаку пісню про рушник»?
Платону Майбороді ця пропозиція сподобалася. Він подзвонив Малишку в санаторій, де той відпочивав, давши початок вірша. Наступного ранку поет по телефону продиктував вірш. Під час демонстрації фільму пісня блискавично облетіла країну, зачарувавши слухачів.
Серпанком найніжнішої любові й шанобливості огорнутий у вірші образ матері. Мати журиться, розлучаючись із сином, але вірить у його світлу долю. Ця віра втілена в образі вишитого рушника, що символізує життєву дорогу людини, материнське благословення.
