Про те, як відпочивальники й альпіністи шкодять реліктовим скелям Букського каньйону на Маньківщині, йдеться в матеріалі видання “Альтернатива”.
Статус пам’яток природи ще понад сорок років тому було надано крутим скелям каньйону які на стометровому відтинку найближче підходять одна до одної з обох берегів Гірського Тікича. Саме вони та водоспад “Вир” особливо приваблюють «диких» туристів, які останнім часом аж надто ревно “освоюють” береги Тікича. В результаті заповідні місця з кожним роком зазнають все більшого спустошення. Влітку групи “дикунів” та їхній транспорт щільно, на відстані витягнутої руки, покривають їх . Попелища від численних багать, навіть побіля самої води, пляшки, різного роду склотара та целофанові пакети й обгортки від продуктів вже наприкінці серпня перетворюють чарівну місцину, яку чи то тамтешні, чи то приїжджі романтики називають маленькою Швейцарією, в помийну яму.
“Швейцарія”, хай і маленька, приваблює і альпіністів. Останні настільки облюбували ці місця, що літньої пори вони ось уже декілька років поспіль розбивають тут свій табір. “Підкоряючи гірські вершини”, вони, як і в швейцарських Альпах, нерідко забивають в скелі сталеві палі. А це призводить до фатальних наслідків: в щілини від забитих паль потрапляє вода, яка завжди, а особливо при різкій зміні температур, призводить до деформації кам’яних порід. Як наслідок, реліктові скелі поступово руйнуються, змінюють свої форми у безмірно коротший період, ніж у звичайному природному середовищі. Тому вже зараз слід суворо заборонити використання смертоносних для буцьких скель паль при будь-яких змаганнях з скелелазіння. Така заборона повинна діяти вже з нинішнього студентського чемпіонату зі скелелазіння, якщо, звичайно, селищна рада дасть дозвіл на його проведення.
