З 18 по 22 червня у дохристиянські часи відзначали Сонцескрес – літнє сонцестояння, що у християнські часи стало називатися купальськими святами, найголовніший день яких – Івана Купала – ми святкуємо 7-го липня.
Протягом купальських свят віддавна влаштовували шлюбні ритуали, гуляння біля річок, стрибання через вогонь, після чого спалювали солом’яне опудало Купайла, топили у воді деревце Марени та палаюче Колеса – символ повороту Сонця до зими. Також у цей час колись збирали цілющі трави і шукали на щастя цвіту папороті. Купальські дні вважалися щасливим часом для зачаття.
У християнські часи у народі 18 червня почали вшановувати Дорофея. З цього часу починаються найкоротші, горобині ночі.
Цього дня на сході Сонця спостерігали за вітрами: “Якщо погода тепла і ясна – зерно буде велике”.
За церковним календарем 18 червня вшановують священномученика Дорофея, перенесення мощей блаженного Ігоря – великого князя Чернігівського і Київського, також згадують блаженного Костянтина, преподобного Анеувія, преподобного Дорофея.
Іменинниками 18 червня є Леонід, Ігор, Федір, Костянтин, Дорофей.