Черкаських письменників фактично викинули на вулицю – обласну організацію Спілки письменників України виселяють із приміщення по вулиці Хрещатик у центрі Черкас. Про це у своєму фейсбуку повідомила письменниця Валентина Коваленко:
“Не перестаю дивуватися цинізму нинішньої влади, яка прийшла на крові у час війни, але не дбає про найголовніше: духовний простір, який є визначальним у питанні патріотизму, національної безпеки.
Управління по експлуатації Будинку рад, яке підпорядковане обласній раді, звернулося до Господарського суду із позовною заявою про стягнення заборгованості та виселення із приміщення обласної організації Національної спілки письменників.
Завжди донині обласна рада була захисником інтересів творчих спілок, тому приміщення комунального майна давали в оренду національним спілкам за символічну 1 грн, оскільки письменники, як ви знаєте, люди хоч і духовно багаті, але переважно дуже скромного достатку. Проте нинішня влада встановила високу оренду. Зрозуміло, що наросли борги, 8293 грн, хоч за мірками більшості високопосадовців – це смішна сума, яку вони за вечір можуть “спустити” у ресторані.
Коли ж з’явилась позовна заява, я попросила голову облдержадміністрації допомогти. Ткаченко дав власні кошти, але на цьому історія не завершилась. Було подано новий позов на стягнення 750 грн і виселення письменників. На момент судового засідання спілка погасила весь борг, але це не зупинило владців, позовну заяву не відкликали. Письменники Шевченкового краю просто стали заручниками гонки “властьімущих” за перерозподілом майна: комусь “впало в око” приміщення в історичній частині центру міста.
Жодна влада, навіть регіонал Тулуб, не зважаючи на критику, не дозволяли собі такого! Переконана, що голова обласної ради, який представляє інтереси громади, міг би не допустити цього судилища, знайти вихід із цієї ситуації, бо жоден голова не пішов на такий крок! Ми бачимо, що є неувага до творчих спілок з боку керівництва держави, тому була надія на місцеву владу. Але не так сталося…
Черкаські письменники, члени НСПУ, серед яких є і шевченківські лауреати, лауреати міжнародних літературних премій, працюють з дітьми у навчальних закладах, зустрічаються із дорослими у холодних сільських клубах, безкоштовно проводять мистецьку, просвітницьку, патріотичну роботу. І це визнані професійні митці! То виходить так, що наша влада на словах лишень шанує письменників минувшини, покладає квіти до їхніх пам’ятників, всіляко піариться, а “живого” письменника сьогодення викидає на смітник!
Вважаю, що і осередки національних спілок художників, народних майстрів, краєзнавців можуть стати наступними. Маємо консолідуватися, не дати знищити духовний простір Черкащини, бо на Сході йде війна із зовнішнім ворогом, а у нас, у Шевченковому краї, – із внутрішнім…”.
