На користь того, що змінами українського законодавства нині займаються піарники та дилетанти, свідчать щонайменше два актуальних докази.
Доказ 1
Ініціатори “великої політичної реформи” в Україні оголосили Президенту України ультиматум: протягом п’яти днів внести до парламенту законопроект про імпічмент. Це – яскрава ознака юридичної безграмотності та незнання сучасних законів України.
Інформую: для позбавлення недоторканності Президента України (фактично, це означає можливість застосувати щодо нього процедуру імпічменту) зовсім не треба ухвалювати нового закону про імпічмент.
Цей закон вже є: Глава 30 чинного Закону України “Про Регламент Верховної Ради України” під назвою “Порядок дострокового припинення повноважень Президента України у зв’язку з неможливістю виконання своїх повноважень за станом здоров’я, а також у разі усунення Президента України з поста в порядку імпічменту”. У цій, 30-й Главі вказаного Закону, у 18-ти статтях (ст. 171-188) чітко визначається повна процедура імпічменту!
Натомість, бракує ухвалення іншого Закону, який дозволить НА ПРАКТИЦІ реалізувати процедуру імпічменту. Це — Закон “Про тимчасові слідчі комісії, спеціальну слідчу комісію і тимчасові спеціальні комісії Верховної Ради України”. Необхідність ухвалення цього закону для процедури імпічменту прямо передбачена Законом “Про Регламент Верховної Ради України”, зокрема статтею 171, п. 2: “Розгляд у Верховній Раді питання про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту здійснюється відповідно до статей 85, 111 Конституції України, закону про тимчасові слідчі комісії, спеціальну тимчасову слідчу комісію і тимчасові спеціальні комісії Верховної Ради України та цього Регламенту”.
Інформую: не треба навіть вносити нового Закону про тимчасові слідчі комісії, адже відповідний законопроект з 28.11.2014 р. давно зареєстрований у Верховній Раді (реєстр. № 1098)! До речі, це – спільний законопроект лідерів усіх парламентських фракцій, які колись увійшли до коаліції “Європейська Україна”, а також нинішнього Голови ВР. У квітні 2015 р. цей законопроект отримав відповідний висновок профільного Комітету ВР і з того часу – вже 2,5 роки – очікує на розгляд парламенту.
Отож, шановні законотворці-“великі реформатори”: просто виконуйте свою роботу – вивчайте, розглядайте і голосуйте за законопроекти!
Доказ 2
Щодо тої нещасної депутатської недоторканності. Не буду аналізувати змістовну частину президентського законопроекту щодо “доторканності” депутатів з 2020 року (чи це не своєрідний “хабар” нинішнім депутатам?). У підсумку ми на сьогодні маємо: на розгляд до Конституційного Суду (не можу не згадати, що у складі КС досі працюють судді, які свого часу обґрунтували “узурпацію влади Януковичем”) направили два законопроекти про скасування депутатської недоторканності: президентський законопроект № 7203 та законопроект опозиції № 6773.
Але потім парламентарі згадали про те, що досі на розгляді у ВР – ще один, поданий як невідкладний, президентський законопроект про скасування недоторканності № 1776: він вже двічі схвально голосувався у парламенті, розглядався у Конституційному Суді та не отримав жодного зауваження від нього, а також має і висновок профільного Комітету про те, що і поправок від депутатів до нього не надходило… Чомусь голосувати в останньому читанні за нього не хочуть ще з грудня 2015 року, а тому, беручи до уваги, що зараз наново розпочато процедуру розгляду ще двох законопроектів з аналогічним змістом, то попередній “невідкладний” законопроект Президента вирішили зняти з розгляду ВР. Намагалися тричі, і тричі не вистачило на це 226 голосів.
До речі, реєстрація та розгляд нових законопроектів з правової точки зору можливе лише тоді, як парламент розглянув (ухвалив або відхилив) або зняв з розгляду інші законопроекти з аналогічним змістом. Тому, по факту, на сьогодні маємо вже ТРИ ідентичні за змістомзаконопроекти про скасування депутатської недоторканності (за винятком дати вступу в дію останнього президентського законопроекту).
Отож, як кажуть: це було би смішно, якби не було так сумно…
Це ще раз підтверджує те, що не буде в нашій державі ладу, доки законодавчою діяльністю в Україні будуть займатися піарники чи дилетанти.
Микола Томенко, лідер Громадського руху “Рідна країна”