У Черкасах встановлять меморіал за ескізом 16-річної доньки загиблого АТОвця – Дар’ї Ложешнікової. Меморіал “Незламні духом” збираються ставити на Площі Слави.
Школярка перемогла в міському конкурсі з розробки концепції меморіального комплексу пам’яті учасників АТО. Нині дівчина закінчує навчання в 17-школі. Її ескіз комісія на засіданні 9 січня підтримала переважною більшістю голосів, повідомили в міській раді.
Дар’я Ложешнікова на презентації свого проекту “Незламні духом” разом із мамою. Фото rada.cherkassy.ua
Батько Дар’ї, Володимир Ложешніков загинув у Донецькій області у серпні 2014 року. Дівчина поставила собі за мету відобразити образ АТОвця, як мужнього та сильного представника молодого покоління патріотів.
Меморіал, за задумом Дар’ї, складатиметься із трьох скульптур.
rada.cherkassy.ua
На передньому плані композиції розташована скульптура “Воїна-захисника”. Це – збірний образ сучасного воїна в повній екіпіровці. Його обличчя частково закрите балаклавою – це може бути і юнак, і дорослий чоловік. Мати побачить в ньому сина, дружина – чоловіка, діти – батька.
rada.cherkassy.ua
За його спиною дівчина пропонує встановити скульптуру “Древо Життя”, яке символізує безсмертя, нескінченність життя, а ще – структуру роду (коріння – це минуле (витоки), ствол – сучасне, крона – майбутнє покоління).
Поруч із «древом» дві стели червоного каменю. На трьох їхніх зовнішніх сторонах викарбувані імена воїнів, які віддали своє життя за сучасну Україну.
А от із іншого боку дерева – ще одна скульптура “Воїна з мечем”. Він, спираючись на меч, прихилив коліно. Це – ветеран, волонтер, медик, капелан, співробітник МНС, поліції, службовець, вчитель, студент, пенсіонер… Це народ, який підтримує своїх захисників.
rada.cherkassy.ua
“У цьому ескізі відображені всі мої почуття, і от в один момент я відобразила їх на папері”, – розповідає дівчина. Вона навчається в художній школі імені Данила Нарбута.
Дар’я Ложешнікова розповідає: коли малювала – згадувала і свого батька Володимира. У серпні 2014-ого був поранений під час Іловайської трагедії й, не отримавши медичної допомоги, помер у полоні.
Утім, каже, цей меморіал увіковічнить пам’ять усіх загиблих воїнів та тих, хто стає на захист нашої країни.
Загалом за час проведення конкурсу до мерії надійшло п’ять проектних пропозицій (він тривав два з половиною місяці). Три з них – від відомого українського скульптора Владислава Димйона, ще одна – створена у співавторстві Романа Турецького та Миколи Дзеціна. Кажуть: у своїх роботах намагалися відобразити весь трагізм подій на сході нашої держави та, водночас, героїзм українських захисників.
