У селі Вікнине Катеринопільського району директор школи Василь Кураш у суботу, 10 березня, їхав у місто Шполу.
“Їхали машиною міняти олію, – згадує. – Поруч сиділи син і внук. Десь на півдорозі між Вікниним і Ступичним побачив у полі незвичного звіра. Чи то вовк, чи то собака. Увесь білий, ніби молоком облитий. Брудної чи залежаної шерсті немає зовсім. Ми зупинилися роздивитися. А він відразу вуха нашорошив. Закляк і не ворушиться. Я попросив внука сфотографувати. Тварина стояла за метрів 20-30 від машини. Звісно, фото вийшло не дуже якісним”.
Василь Кураш думає, що все-таки бачив вовка:
“Ми попитали людей у селі. Кажуть, що ні в кого немає білого великого собаки. Я собі думаю, якби це був собака, він би на машину так не реагував”.
Місцеві захисники тварин бояться, що мисливці влаштують полювання за рідкісним звіром.
“Наші браконьєри чхати хотіли на якісь там заборони полювання чи часові обмеження, – каже жителька Катеринополя Тетяна Івашкевич. – Їм аби когось убити та помилуватися виглядом крові”.
Востаннє вовки дали про себе знати на Черкащині в грудні 2012 року. Тоді в селі Стецівка Звенигородського району оселилася зграя із 4 вовків. Вони крали курей, а людей не чіпали. Мисливці влаштували полювання й одного вовка поранили. Відтоді хижаків у селі не бачили.
Вовки час від часу мігрують на Черкащину. Йдуть двома шляхами: з Кіровоградської і Миколаївської областей через річку Вись у районі села Петроострів Новомиргородського району. Там сходяться межі двох районів Черкащини – Шполянського і Катеринопільського. Інший шлях – узимку із Полтавської області по кризі через Дніпро йдуть із лісів Чернігівської та Сумської областей.
Вовки-альбіноси зустрічаються вкрай рідко. Досі на Черкащині їх ніхто не бачив.