…Пригадалось, як навесні 2011 Тетяна Бойко – директор Агенції стратегічних комунікацій “Prime media” запросила мене у якості спікера взяти участь у всеукраїнській конференції з брендингу. Всі разом обговорювали іміджеву стратегію Чернігова, ділились досвідом, напрацьовували шляхи для популяризації своїх міст та областей. Я говорила про особливості розробки бренду міста Черкаси, використання лого-парасольки та подієвий маркетинг як інструмент просування інтересів міста. Розповісти було про що.
Минуло 7 років! Ідеї нашої команди вже давно втілили в інших містах. Покращили і вдосконалили.
Чернігів позиціонує себе як місто легенд і має свій логотип – теплий клубочок, Львів вже тоді мав своє лого і свій слоган “Місто відкрите для світу”, Одеса – це якір і “Море вражень”, Славутич – “Місто новий ідей”. Черкаси ж після того просунулись недалеко. Активний сплеск відбувся при створенні “Туристично-інформаційного центру Черкас” під керівництвом Світлана Неухацька, коли був проведений конкурс на туристичний бренд міста, встановлено вказівники тощо. Далі все так і залишилось на рівні ідей (обговорювали чайку, полуницю, шахову дошку), а потім і зовсім завмерло.
Чому? Певно тому, що слова “стратегія”, “комунікація”, “маркетинг”, “просування”, “позиціювання”, “ідентичність” міста є чужими, незрозумілими і непотрібними нашій владі. На жаль. Бо живемо ми в конкурентному столітті, коли метаморфози з містами відбуваються миттєво. Конкуренція іде за людські, інформаційні та фінансові потоки.
І де будуть Черкаси, якщо ми продовжимо зволікати?
Марина Волошенко, фахівець з PR, політичний консультант
