Поховання кількох сотень людських черепів у Чигирині, виявлене випадково місцевим мешканцем восени 2017 року, назвали в числі наймасштабніших пам’яток такого типу в світі. Про це повідомляють у Інституті археології НАН України.
“За своєю масштабністю це поховання, що включає рештки принаймні понад трьох сотень індивідів (до руйнування водогінною траншеєю їх число, вірогідно, могло бути близьким до півтисячі), є безпрецендентним в Україні об’єктом. Не буде применшенням говорити й про те, що воно входить до числа наймасштабніших пам’яток такого типу в світі”, – зазначають учені.
В Інституті археології зазначають, що травні 2018 р. археологічна експедиція Національного історико-культурного заповідника “Чигирин” (керівник — к. і. н. В. І. Полтавець) та ІА НАН України (керівник — к. і. н. О. Д. Могилов) завершила дослідження цього масового поховання на Замковій Горі в гетьманській столиці — місті Чигирин.
До робіт було залучено фахову антропологічну групу на чолі з к. і. н. О. Д. Козак. В роботі експедиції брали участь співробітники ІА НАНУ к. і. н. О. В. Манігда та Ю. В. Ушкова, очільник Сектору археологічних досліджень НІЗК “Чигирин” С. В. Руденко, докторантка Інституту археології Ягеллонського Університету Є. В. Демчук, студентки Національного університету ім. Т. Шевченка Н. Є. Котова та В. С. Унгурян.
Роботами, що є продовженням досліджень попереднього 2017 р., знято нижні шари скупчення кісток в ямі. Основну частину знахідок представлено черепами. Значною є кількість нижніх щелеп, що переважно лежать окремо від черепів, без анатомічного зв’язку з ними. Інших кісток (шийні хребці, кістки кінцівок, ребра) — обмаль. На значній кількості черепів видно сліди рубаних ран від холодної зброї. Окремі пошкодження в районі потилиці, нижніх щелеп, а також сліди зрубів на шийних хребцях є яскравими ознаками декапітації (обезголовлення).
Враховуючи історичний контекст, вчені висувають припущення, що яма з відрубаними головами з Замкової гори в Чигирині пов’язана з Чигиринськими походами 1677—1678 рр., коли османська армія осаджувала, та зрештою здобула, цитадель, що оборонялася російською залогою та українськими козацькими військами. З історичних джерел добре відомий турецький військовий звичай стинати голову вбитим ворогам. Це був не лише прояв військової доблесті та жест залякування ворогів. За відрубаними головами отримували й винагороду, підтверджуючи таким чином свої бойові трофеї. Отже, згаданий комплекс можна розглядати як санітарне захоронення решток воїнів, захисників Чигирина, що загинули й були обезголовлені під час бою…