“Повертаючись у неділю десь о другій дня додому, − розповідає Ольга Тутихіна, − побачила, що на цвинтар, який між Катеринополем та Шостаковим, іде багато людей, поліція під’їхала. Питаю: “Що трапилось? ” Кажуть: “Могили мародери порозкопували, повиймали металеві підпорки, арматуру”. Жах! На цвинтарі повний рейвах. Могил моїх родичів не зачепили. Мародерствували головним чином на катеринопільській частині. На цвинтарі стояв галас, плач. Люди в розпачі, налякані, кожен біжить на свої гробки дивитись. Не знаю, чим це все закінчиться. А хто? Що? Невідомо. Шукали, їздили і попід дворами, кругом. Боюсь, що на цьому не закінчиться, бо той, хто прагне легкої наживи, буде і далі подібним займатись. Але це вже занадто! Якісь нелюди!”.
Схожі розповіді надійшли також від людей із Гуляйполя, пише видання “Вісті Черкащини”.
Згодом пішли чутки, буцімто така ж ситуація і в Бродецькому. Однак сільський голова Микола Білоус цієї інформації не підтвердив:
− Я взагалі нічого такого не чув. Ніхто до мене не телефонував: ні люди, ні поліція. Коли щось дізнаюся, повідомлю.
Не чув про вандалів на 12-ту дня понеділка 11 червня і катеринопільський сільський голова Іван Гегедош. Обіцяв об’їздити місцеві кладовища з інспекцією.
Тим часом шостаківський сільський голова Микола Піщаний про вандалізм чув, але каже, що мародери перекопали тільки катеринопільську частину цвинтаря, тобто там, де хоронять катеринопільчан:
− Розпитував людей, ніхто з Шостакового не скаржиться.
Дружина гуляйпільського сільського голови Наталя Гаркава розповіла наступне:
– Вранці в неділю ще все було нормально, люди косили траву на цвинтарі, нічого підозрілого там не бачили. А вже о п’ятій вечора нам повідомили, що могили розриті. Злочинці “порядкували” напевно вдень. Ми з чоловіком поїхали подивитися. Побачили з десяток сплюндрованих могил. Ходили там, оглядали все. Окремі пам’ятники були розбиті вщент. Десь о пів на восьму до цвинтаря під’їхала біла “Таврія”, покрутилась, та й поїхала. Потім біля того місця, де вона зупинялась, ми знайшли приховану арматуру. Сільський голова з чоловіками організували нічне чергування на кладовищі, чекали, коли злочинці повернуться за металом. На жаль, трішки не дочекалися. Вирішили, що, мабуть, ті вдосвіта приїдуть. Десь о першій ночі вернулись додому. А згодом нам зателефонували з поліції, запитали, чи метал на місці. З’ясувалось, що ні. Відразу було оголошено план-перехват. За хвилин двадцять до другої білу “Таврію” поліцейські наздогнали десь між Шостаковим та Вербівцем, біля асфальтного заводу. Там злочинці кинули машину і розбіглися. Далі подробиць не знаю. Поліція нам не підзвітна. Думаю, що їх знайдуть за номерами, які ніби канівські.
Наталія Миколаївна каже, що люди відмовляються ставити зірване залізо назад, бояться повторення мародерства. Планують купувати бетонні перемички.
Журналісти видання особисто побували на шостаківсько-катеринопільському кладовищі (біля в’їзду в Шостакове). Картина жахлива. Могили, що під лісом, злочинці перевіряли на вміст металу всі. Виймали залізо, не церемонячись. Тільки за попередніми підрахунками розрито близько 20 могил. Окремі надгробки повністю розбиті, відновленню не підлягають. Серце стискається і душа щемить від такого видовища. Під однією з клумб лежав старий залізний хрест. Його розкопали, але не забрали. Вочевидь, вирішили, що на пункті прийому металобрухту цим хрестом себе видадуть.
А поблизу за кладовищем на звалищі стирчить із куска бетону нікому не потрібна залізна арматура. Її не зачепили. Навіщо? Адже там треба добряче наробитися…
