Віче проти побудови на Чигиринщині птахофабрик ПАТ “Миронівський хлібопродукт” зібралося сьогодні в центрі Чигирина. Громада прийшла висловити свій рішучий спротив зведенню понад сотні пташників на 2 мільйони “курячих голів” у цій місцевості.
Біля Будинку культури зібралося більше сотні активних чигиринців. Багато людей із району. Лідія Михайлівна Коваленко приїхала на віче з Топилівки з усією родиною.
“У нас у селі всі проти цих пташників. Курятники знищать наше довкілля. Не віримо, що дадуть робочі місця і гроші в бюджети. Тільки видавлять людей. Ні води не буде, ні чистого повітря для дітей”, – впевнена жінка.
Віче в Чигирині підтримало резолюцію, в якій громада виступає проти будівництва в районі птахофабрик “Нашої Ряби”.
Проти будівництва пташників чигиринці протестують уже більше року, калатаючи в усі дзвони. Люди переконані – підприємства мають суттєві екологічні і соціальні ризики. Обурює їх і відсутність цивілізованого діалогу між громадою, владою і бізнесом.
“Спроба олігарха Косюка побудувать туди мегаптахофабрику, яку він “протискає” через місцеву владу не перший рік, є дуже болючим питанням для району. Планують будувать на землях села Рацево, але територіально пташники мають намір розмістить ближче до Чигирина. Все будується на залякуванні і брехні. Спочатку йшлося про 114 пташників, зараз заявили про те, що хочуть будувати три першої черги, але зрозуміло, що вони на цьому не зупиняться, – розповідає голова ГО “Чигиринська районна народна рада” Павло Романенко. – Це жахливий удар по екології, по запасах артезіанської води у надрах району. Буде завдано непоправної шкоди водоносним шарам як Чигирина, так і Холодного Яру. Косюк практично знищив Канівщину, то тепер замахнувся на серце України – Чигиринщину. Ми їздили по Канівщині і нас вразила убогість тих сіл, де працюють його підприємства. Єдине, що зробили – це “потьомкінське село” Будище. Ми побачили розвалені будинки культури і відсутність інфраструктури. Канівчани закликають нас не легковажити майбутнім і не вірити олігарху”.
Те, на чиєму боці чигиринська влада, продемонстрував сьогодні і той факт, що учасникам віча в Будинку культури відмовили у наданні електроенергії для заходу.
Учасникам віча довелося підключати техніку до акумулятора, бо Будинок культури не надав доступу до електроживлення
За проведенням віча пильно стежить місцева поліція
“Ми приїхали – все ще було відкрито. А коли люди почали ставити апаратуру – все позачиняли на замки. Хоча ми зазделегідь подавали необхідні заявки і документи, – говорить один із організаторів зібрання Віталій Коваленко. – Такі “палиці в колеса” ставлять нам весь час, бо йдемо не “в ногу із владою”. Косюк хоче зайти на нашу землю, сплюндрувати своїм бізнесом. Влада зацікавлена фінансово в цьому. Запевняє – виробництво дасть робочі місця. А всього лиш ідеться про 300 місць, це мізер для району. А грунт, воду отруять хімією і антибіотиками”.
За словами лідера політичної партії “Громадський рух “Рідна країна” Миколи Томенка, який у День Конституції приїхав підтримати чигиринців у їхньому захисті своїх прав, без громади жодне рішення не повинне ухвалюватися – це принципова позиція.
“Громада має сама себе захищати, обираючи не негідників, а тих депутатів, хто буде разом із людьми. Чому зараз ми не бачимо тут ваших захисників із рад? Тому що депутати з місцевих партій – на зарплатні у Косюка. А вони тут живуть, дихають цим повітрям і п’ють цю воду. Тому я абсолютно переконаний у тому, що порятунок – це простий українець, – сказав Микола Томенко. – Сьогоднішні глитаї і павуки висмоктують із української землі і влади все, що можна: там – із бюджету, тут – із людей. Захист – у Конституції. У ст.13 чітко написано, що земля, вода, надра, природні ресурси є винятково власністю українського народу. Все, що погіршує ситуацію, не може ухвалюватися президентом чи голова РДА. Є дуже важлива норма, що орендар не повинен зашкодити своєї діяльністю людині і середовищу. Якщо після такої бізнесової діяльності вода в колодязях, як на Канівщині, зникає, а на Чернечій горі немає чим дихати від смороду від виробництва, то хіба це соціально відповідальний бізнес? Треба переконувати людей захищати самих себе. Якщо ми цього не зробимо, ніякий Брюссель і Вашингтон нас не захистить”.
На думку екс-голови Чигиринської РДА Олександра Дісканта, допоки громада категорично проти, на зниження градусу в питанні з пташниками не варто сподіватися.
“Громада налякана негативними сторонами питання, перш за все, в екологічному плані, і я не бачу в найближчий час зведення проблеми до спільного знаменника, – зауважив Олександр Дишлюк. – Цим консенсусом може бути перегляд місця розташування птахофабрик, посилити заходи для збереження екології. Узгодити, зрештою, в необхідних інстанціях. Бо, наскільки я знаю, не завершена документація в перевірці екологічності і шкідливого впливу виробництва. Громада обурена непрозорістю. Кілька років тривають підкилимні домовленності. Чигиринщині інвестор потрібен однозначно як джерело поповнення бюджету. Тому шукати спільний знаменник доведеться, бізнесу доведеться рахуватися з думкою людей”.
Учасники Віча ухвалили резолюцію зібрання. А також зібрали кілька сотень підписів під вимогою заборонити на Чигиринщині птахофабрики “Наша Ряба” та інших об’єктів шкідливого виробництва та за утворення ОТГ.
