У Дніпрі біля Сокирно під Черкасами бачили медуз. Так само і біля Канева. Тварини маленькі, мають у діаметрі кілька сантиметрів. Працівник Канівського природного заповідника Микола Борисенко спіймав одну недалеко від берега. Каже, це єдиний у нас вид прісноводних медуз.
фото Миколи Боисенка
“Раніше не бачив. Читав про те, що вони з’являються іноді в акваріумах. Причому давно, ще з XIX століття. Їх поліпи заносили з тропічними рослинами (поліпи дрібні і малопомітні). Потім в тих акваріумах час від часу з’являлися медузки. Потім їх стали виявляти в прісних водоймах по всьому світі. Зараз і у нас з’явилися”, – розповів “Рідній Черкащині” Микола Борисенко.
фото Миколи Борисенка
Прісноводні медузи зараз зустрічається по всьому Дніпрі і загалом цей вид поширився по всьому світові у прісноводних водоймах, пояснив доцент кафедри екології та агробіології ННІ природничих наук Черкаського національного університету ім. Богдана Хмельницького Максим Гаврилюк.
“Вид походить із Азії і був завезений, імовірно, з водами чи з суднами в різні водойми. І зараз цей вид медуз дуже поширений у світі. Не варто вважати, що в нас тут особливі умови – хороші чи погані – для його появи, – зауважив Максим Гаврилюк. – У цьому випадку ми маємо цікавий факт розселення виду. Оскільки у Дніпрі первісно не було медуз, то їхня поява нині викликає такий підвищений ажіотаж. Хоча, якщо говорити про Дніпро, то з’явилися молюски дрейсени, риби ротань-головешка і багато інших видів, на які не звертають уваги, але це теж дуже цікаві зміни у складі фауни”.
фото Миколи Борисенка
Людям такі прісноводні медузи нічим не загрожують. Їх поява у водоймах Черкащини – наслідок інвазії, розселення. Однак потенційно це може бути небезпечним для біорізноманіття нашого краю, бо такі медузи живляться зоопланктоном – організмами у товщі води, які є їжею для інших істот, у тому числі, мальків риб. Втім, зазначають екологи, зараз медуз у Дніпрі не так багато, аби це складало реальну загрозу.
фото Миколи Борисенка
“Ці прісноводні медузи інвазивні, тобто не притаманні нашим водам. Якось потрапили до нас із Китаю, не обов’язково напряму. Це щось на кшталт амброзії чи ваточника у рослин. Інвазії – одна із дуже серйозних проблем сучасного живого світу, – пояснив кандидат біологічних наук, доцент, завідувач кафедри екології та агробіології ННІ природничих наук Черкаського національного університету ім. Богдана Хмельницького Олександр Спрягайло. – Є види, які різко розширюють свій ареал за допомогою людини чи під впливом її діяльності. На новому місці, швидко пристосовуючись, можуть завдавати шкоди місцевим видам (не обов’язково близьким) і змінювати угруповання. Інвазії неаборигенних організмів є другою за величиною проблемою для біорізноманіття у світі після безпосереднього впливу на місце проживання”.
