Як відомо із опису Черкаського замку 1552 року, його будували теслярі-“добродеревці”, вихідці з території суч. Білорусії (“волощани подніпровські верхові”).
Черкаський замок у XVI ст.
Керував ними такий собі пан Федір Бака – чиновник (господарський дворянин) Великого князівства Литовського, намісник-“державець” Могилівського замку (Вітебське воєводство). Роботи велися за розпорядженням самого короля і великого князя Сигізмунда ІІ Августа, адже Черкаси мали неабияке військово-стратегічне значення. Тож монарх і поклав дану місію на досвідченого чиновника, який міг би організувати набір та відправку людей, сплав лісу, їх розташування та забезпечення всім необхідним на місці. Такою людиною і став Федір Матфійович Бака.
“Новий” Черкаський замок розпочали будувати на місці “старого” на Дзеленьгорі у 1549 році.
На момент ревізії 1552 р. він був практично збудований, за виключенням деяких “недоробок”. Спорудили фортецю за передовими фортифікаційними тенденціями того часу – т. зв. регулярні дерев’яні замки зі стінами-городнями та кутовими вежами.
Що ми знаємо про керівника-прораба цього будівництва? Баки – литовсько-руський шляхетський рід, який спочатку перебував на службі у чернігівських князів Масальських. Згодом вони осіли у Троцькому і Мстиславському воєводствах ВКЛ. Саме серед троцьких бояр фігурує Федір Бака в “Переписі війська ВКЛ” 1528 року. Посаду могилівського намісника Федір Матфійович займав з 1540 року. Був одружений на Томілі Андріївні Ложчанці.
Рід Баків користувався власним гербом “Бака” (пол. Baka) – відміна гербу “Масальський”. Опис: у блакитному полі срібна літера “М”, зверху якої стремить срібний латинський хрест, під ними – срібна шестипроменева зірка. Прізвище, ймовірно, має тюркське походження: з татарської “baka” – жаба (знак на гербі дійсно її нагадує).
Дмитро Куштан, археолог, краєзнавець
