Колись видатні українські промисловці та меценати своїм коштом рятували пам’ятки старовини, зводили нові унікальні об’єкти, які ввійшли до національної духовної спадщини. Нині значна частина пам’яток історії та культури перебуває під загрозою руйнації, а то й повного зникнення.
Дивовижні архітектурні комплекси минулих століть: палацово-парковий ансамбль Понятовського-Лопухіних у Корсуні-Шевченківському, замок Даховських у селі Леськове, мисливський палац Шувалова у Тальному, поміщицька садиба Енгельгардтів у селі Будище й інші відомі пам’ятки історії та архітектури потребують негайного порятунку.
Навіть величний Корсунський палац (на знімку), в якому розміщено Музей Державного історико-культурного заповідника, зазнає руйнівних процесів. Востаннє тут проводилися реставраційні роботи у… 1968-му. Тепер архітектурний комплекс, попереджають фахівці, занепадає швидкими темпами. Його стіни з’їдає грибок. Без термінового ремонту та спеціальної обробки палац приречений на загибель.
Ще критичніше становище мисливського палацу графа Шувалова. Років п’ятнадцять тому департамент будівництва та архітектури Черкаської ОДА взявся за реконструкцію старовинної пам’ятки. З державного та обласного бюджетів було виділено не один мільйон гривень для відновлення палацу — привабливого туристичного об’єкта. Втім, минув рік-два, кошти на реставрацію десь безслідно «випарувались», а занедбаний палац залишився напризволяще. Навіть без охорони…
Не щастить на справжніх державників і щедрих меценатів й відновленим пам’яткам історії. Так, у славному Чигирині, за ініціативи Президента України Віктора Ющенка, було розпочато грандіозну будову — відтворення гетьманської резиденції Богдана Хмельницького. На цю мету з державного бюджету також виділили круглу суму, залучалися й кошти благодійників. У 2008-му за участю ініціатора будівництва урочисто відкрили першу чергу історико-архітектурного комплексу. Однак після пишного святкування та салютів з козацьких гармат будівельні роботи у 2009 році припинилися.
Нині зведена нашвидкуруч, із порушенням технологічних норм, гетьманська резиденція занепадає і руйнується. «Я розумію, — сказав після відвідин Чигирина політик і громадський діяч Микола Томенко, — що Януковичу-Азарову-Тулубу було не до української історії. Однак уже п’ять років як при владі пафосні й одночасно удавані патріоти. Сумно казати, але так воно й є. Черкащину перетворюють із знаменитої землі Богдана і Тараса на територію курників «Нашої Ряби» і цинічної влади!..».
Справді, замість допомоги у збереженні та відтворенні історико-культурної спадщини, допомоги археологам, науковцям-дослідникам сучасні магнати-скоробагатьки виношують плани забудови козацьких земель промисловими птахофабриками. Утім, що тут дивуватися. Власник агрохолдингу «Миронівський хлібопродукт» мільярдер Юрій Косюк навіть власну резиденцію у Києві побудував на території пам’ятки історії національного значення — Хотівського городища. Колишнє скіфське поселення пережило сотні віків, та не встояло перед дерибаном нинішніх господарів життя…
