Штормове попередження, сильний снігопад на території усієї області, регулярні звіти про ситуацію на дорогах та про те, як з чергового снігового полону були визволені відчайдухи, які вирушили в путь, та невтішні прогнози погоди… Сніг уже вщух, а от бранці стихії ще продовжують добиратись додому. Серед таких опинилась і генеральний директор телекомпанії “ВІККА” Юлія Погостінська. Неприємними подробицями пригоди, оповитої хуртовиною та льодом, вона поділилася після приїзду з журналістами.
Селфі для начальства серед заметів
Жінка виїхала з Запоріжжя о 9-й ранку різдвяного 25 грудня. Планувала, хоч і сніжило, вже за 4 години бути вдома, у Черкасах. Хурделити почало на в’їзді до Дніпропетровської області. Здавалось би, колапс неминучий. Ба ні, через кожні 3-5 кілометрів йшла спецтехніка й розчищала дорогу не стежками по 2 метри, а на 6-8. Затори траплялись, але більше через самовпевненість деяких водіїв, які намагались обігнати завантажені фури.
Наступною була Полтавщина, яку замело ще більше. Автівки, рухаючись крізь віхолу, покривались ще й льодом. Однак і там ішли грейдери, чистили все безупинно, не допускаючи колапсу.
Справжнє пекло почалось для подорожніх на межі Полтавської й Черкаської областей. Там утворилось одразу два затори: біля села Липово замітало близько 150 автівок, а біля повороту на Святилівку – ще 80. Щоправда, останні мали перевагу – розчищені дороги Полтавщини за спиною й можливість повернутись. Під Липово ж люди опинились у справжній штормовій блокаді.
“Там траса закінчилась. Моє авто сіло на дно тільки тому, що дороги не стало, – розповідає Юлія Погостінська. – І тут я зрозуміла, що техніку взагалі не виганяли на дороги області від початку снігопаду”.
До слова, про ситуацію на кордоні областей увечері 25 грудня написав і голова Нацполіції Сергій Князєв. І додав: складність в тому, що з одного боку рух транспорту перекрила вантажівка. Через це, буцім, снігоприбиральна техніка не могла розчистити дорогу. Однак очевидці, які перебували у вирі стихії, запевняють: ніякої техніки і тим більше спроб розгорнути сніг вони не бачили.
Тим часом, автівки ставали схожими на пап’є-маше, з них неможливо було навіть вийти. А там – малі діти. Закінчувалось пальне, а разом з ним – їжа й вода. Найближчі ж заправки – лише на Золотоніському кільці, кількадесят кілометрів до якого неможливо було подолати через повну непрохідність черкаських доріг.
Машини надзвичайників почали прибувати лише близько десятої вечора. Однак зарадити подорожнім не могли, поки дорога не буде розчищеною. Пізніше до них приєднались полісмени. Ті приїхали, аби зупиняти всі наступні автівки. Втім, люди кажуть, вони б і не проїхали, навіть при сильному бажанні, адже дорога з черкаської сторони кордону була просто відсутня.
“Ніхто з цих рятувальників не підійшов до авто в заторі, не запитав у людей про їхні потреби, – згадує Юлія Погостінська. – В моєму розумінні вони мали б, наприклад, облаштувати пункти обігріву, долити пального, кому потрібно. Може, ліки комусь треба були…За наші податки ці люди одягнуті у спецодяг, який захищає від вітру, а до них з автівок вибігали люди, одяг яких вітер пронизував до нитки, випрошували хоч якусь інформацію, як їм бути”.
Натомість, переконує постраждала від стихії, рятувальники й копи влаштували… спільну фотосесію на фоні заторів. Постановочні кадри робили, ймовірно, аби показати, як відчайдушно визволяють людей з полону снігу. Фотосет тривав майже до півночі, опісля надзвичайники зрозуміли: більше зарадити подорожнім не можуть. Відтак, зібрались і поїхали.
За цей час із сіл, що знаходяться поряд, до затору прибули два трактори “Беларус”.
“Однак зрозуміло: якщо протягом доби не чистилось ані сніжинки, то ці тракторці нічого не зроблять з тими глибами, – каже жінка. – Проїхали в обидві сторони і на тому все закінчилось. Бо прибирати сніг потрібно одразу як розпочинається заметіль, а не тоді, коли намело в людський зріст кучугури і обморозило їх. І виводити треба серйозну техніку, а не тракторці”.
Патрульні ж прямо сказали людям: вертайтесь туди, звідки приїхали. Адже вирішувати долю цього затору, як і десятків інших по області, екстрена нарада в облдержадміністрації буде лише наступного ранку. Тільки завтра владці засідатимуть і думатимуть, куди, коли і яку техніку виганяти.
“Просто це комусь зверху стало нецікаво”, – додав наостанок один з правоохоронців.
Вибиратись із цього замкнутого кола кілька людей, які добирались до Черкас, вирішили гуртом. Шлях додому шукали в різних напрямках. Зрештою, через Кіровоградську область виїхали на Смілу. У Черкаси повернулись тільки о 16-тій вечора 26 грудня.
“Замість 4-х годин з Запоріжжя до Черкас я добиралась 1,5 доби! – нарікає Юлія Погостинська. – І всюди – у Дніпропетровській, Полтавській, Кіровоградській областях – автошляхи були розчищеними! Траса була важкою, але прохідною. Вся проблема була лише в Черкащині. Нас, як скотину, зігнали. Я розумію, що було штормове попередження, але більшість і з тих, хто їхав, не могли не їхати того дня”.
Жінка впевнена: тільки взаємопідтримка подорожніх, але ніяк не присутність надзвичайників чи поліцейських, допомогла їм вибратись з цього полону стихії. В такі хвилини люди справді стають максимально згуртованими і спільними зусиллями долають труднощі.
Коли владці думають не про снігопади
З’ясувалось, така ж ситуація, як на трасі Н-08, склалась по всій області: автошляхи Черкащини виявились заблокованими сніговими переметами, які ніхто не поспішав чистити. А в них загрузали вантажівки, легковики, рейсові автобуси. Сотні людей опинились в заручниках бездіяльності місцевої влади.
Черкасець Олександр Постол потрапив у пастку не розчищених доріг в чигиринському напрямку.
Posted by Александр Постол on Wednesday, 26 December 2018
Щоправда, далі Трушівців чоловік рейсовим автобусом не доїхав: транспорт потрапив у великий перемет. Пасажири сиділи в автобусі більше двох годин, аж поки його не відбуксирували. Пасажири були змушені заселятись до місцевого готелю. Там місць не знайшлось, люди ночували… в бані. Однак, чоловік з цієї ситуації зробив свої висновки:
“Позитив – поліцейський джип таки пробився, поки ми стояли в полі, зупинялися та питали, чи потрібна нагальна допомога.
Негатив – МНС не працює, хіба на телефоні, техніки немає. Добре, що без аварій і постраждалих, швидку б не дочекались. Автодор також не працював…
Але, що я для себе зрозумів, ми, українці, величний народ. Вчора не бачив жодної паніки, всі стримані, кожен хоче допомогти словом, ділом, навіть грошима. От вчора я відчув, що попри всі негаразди, ми один народ, одна сім’я…”
Складна ситуація утворилась і в Городищенському районі. По полудню там потрапив до стихійної пастки автобус із трьома десятками пасажирів. Уманщина постраждала не менше: там багатотонна фура не змогла подолати підйом. В заторі опинилось близько 40 вантажівок та 18 автівок.
Навіть легендарна вантажівка Coca Cola, яка 28 грудня мала проїжджати через Черкаси, встигла порадувати пів України, однак черкаські сніги й непрохідні місцеві дороги їй виявились не під силу. В соцмережах повідомляють: святкова фура перекинулась щойно перетнула кордон нашої області.
Тим часом, підтверджуючи всю парадоксальність стихійного стану, про який владці знали наперед і мали можливість підготуватись,просто в сніг, на тій же Уманщині наносили дорожню розмітку.
“Вже вдома я побачила, що місцеві чиновники постили світлини, мовляв, на Черкащині все прочищено, а Полтавська область в колапсі. Це все брехня, – переконує Юлія Погостінська. – Якби я та люди, які їхали зі мною, не проїхали тамтешніми дорогами, то може б і повірили у все це. А коли в’їхали в місто, де також повна ганьба, зрозуміли: знову потрапили в ліс”.
Так, вранці 26 грудня в ОДА дійсно засідав штаб з координації дій відповідних служб на автомобільних дорогах. Там владці вирішили: їхнє головне завдання – забезпечити проїзд техніки для якісного та швидкого розчищення доріг в межах області. Потому великоваговики зможуть рухатись. Доти ж мають чекати, аби не створити колапсу.
Варто сказати, що таки чекали. Бо ті люди, які залишились у заторі з півтори сотень авто під Липово, дочекались визволення лише через дві доби: вночі з 26 на 27 грудня автошлях там розчистили.
Faceboook / Костянтин Омаргалієв
Однак заступник голови Черкаської ОДА Костянтин Омаргалієв, поки під Липово ще стояла кількадобова тягнучка, повідомив: дорога Н-08 з черкаського боку – чиста! Всі претензії, мовляв, до Полтавського облавтодору.
“У мене таке враження, що чиновники закладають певні кошти на випадок стихії тільки для того, щоб нажитись. А вже потім той мізер, що залишився, вони готові витратити для народу. Гірше, ніж у Черкасах та в області проблему снігового шторму не вирішували ніде в Україні, – каже Юлія Погостінська. – Мабуть, владці були зайняті виборами в ОТГ і чекали результатів, замість того, щоб боротись зі стихією. Тому великий привіт від усіх, хто сидів і мерзнув у таких тягучках, голові Черкаської ОДА пану Вельбівцю”.
