Ці білі купки, які ви бачите, це лебеді-шипуни на кризі посеред Дніпра нижче Канева (за ними не протилежний берег, а острів).
“Ай! Птахи в біді!”, “Ой! Вони ж замерзнуть!”, “Ой-ой-ой! Давайте їх рятувати, бо загинуть!” і т.д. Заспокойтеся, замерзати й гинути ці лебеді не збираються (хоча, звичайно, від того ніхто не гарантований). Вони просто … сплять. І якщо які-небудь рятувальники-камікадзе, ризикуючи життям, спробують перебратися через тонкий лід Дніпра й наблизитися до них, птахи злетять і залишать рятувальну місію “з носом”. Це в кращому випадку.
А може бути й гірше – лебідь ударом крила здатен зламати руку або й ногу. Птах же може й не зрозуміти, що ви від нього хочете, коли намагаєтеся зловити.
Повернемося до фотографії. Лебеді чекають, коли запустять агрегати Канівської ГЕС, піде скид води і її потік зламає лід. Тоді можна буде погодуватися на мілководді, яке відкриється. Який найкращий спосіб згаяти час? Правильно – поспати. Чим птахи й зайняті. А виглядає все з першого погляду геть апокаліптично. Отже висновок – не спішіть робити висновки.
Зимівля лебедів у наших широтах – цілком нормальне явище. На багатьох водоймах навіть за досить сильних морозів залишаються ділянки відкритої води: є виходи джерел, місця скиду теплої води підприємствами, працюють гідротехнічні споруди (ГЕС, водяні млини і т.п.). Тут можуть залишатися на зиму водоплавні й навколоводні птахи – качки, лиски, лебеді та ін. Коли зима “притискає”, вони відкочовують в інші місця, де можна перечекати. Як правило, птахи добре знають такі “запасні аеродроми”. Лебеді, наприклад, взагалі широко кочують, а не сидять усю зиму на одній і тій же ополонці. Звичайно, бувають випадки, коли при швидкому й сильному збільшенні морозів вода замерзає, а птахи не встигають відкочувати. Або залишаються хворі та ослаблені. Ось тут уже й можна подумати про порятунок, але не варто “рятувати” кожного лебедя, якого ви бачите серед криги. Треба зі знанням справи тверезо оцінювати конкретну ситуацію.
Віталій Грищенко, заступник директора з наукової роботи Канівського природного заповідника