Павел Кароль Сангушко – князь, староста черкаський (1735–1739)
Якби у Черкасах функціонував пивзавод, то його продукція так само могла б претендувати на бренд «Князь Сангушко», як і пиво Славутського пивоварного заводу в Хмельницькій області. Адже наше місто також тісно пов’язане із цим давнім литовсько-руським родом, який, за різними версіями, брав початок чи то від правнука великого литовського князя Гедиміна Сангушка Федьковича, чи від володаря Волині князя Любарта Гедиміновича. За литовсько-польської доби з князів Сангушків вийшло аж п’ятеро черкаських старост.
Старостування першого із Сангушків – князя Дмитра Федоровича – виявилося нетривалим. Посаду черкаського державці він обіймав близько року (з кінця 1552 по 1553 рр.).
Хоча Д. Сангушко і відзначився в битвах на литовсько-татарському прикордонні, проте більше відомий, як гультяй і любитель багатеньких неповнолітніх князівен. Рокова любов до 14-річної Гальшки Острозької призвела до заочного засудження молодого князя королівським судом за викрадення нареченої та самовільне залишення довірених йому прикордонних замків (Черкаського і Канівського). Невдовзі утікач був убитий на чужині.
Гєронім Януш Любартович Сангушко – князь, староста черкаський (1762–1793)
А от справжня «епоха князів Сангушків» в історії Черкас настала майже через два століття: 58 років поспіль (з 1735 по 1793 рр.) Черкаське староство очолювали магнати Сангушки.
Спочатку цю посаду здобув князь Павел Кароль Сангушко, згодом на ній перебували почергово три його сини: Януш Александр, Юзеф Паулін та Гєронім Януш.
Останній черкаський староста князь Гєронім Януш Любартович Сангушко – своєрідний рекордсмен за часом обіймання цієї посади. Він займав її 31 рік поспіль (з 1762 по 1793 рр.), так що залишив далеко позаду попереднього старосту-«довгожителя» Остафія Дашковича, який був черкаським державцем 21 рік. Гєронім Януш Сангушко лишив слід і в топоніміці Черкащини: його ім’ям назване село Геронимівка коло Черкас.
Дмитро Куштан, археолог, краєзнавець
