18-й рік поспіль студенти та викладачі Черкаського національного університету разом з іншими небайдужими здійснюють охорону популяції підсніжника складчастого в Холодному Яру.
facebook.com/Максим Гаврилюк
Протягом тритижневої охорони настала і моя черга провести 4 дні у Холодному Яру.
Найголовніші мої спостереженя наступні.
1) Завдяки охороні популяція підсніжника у задовільному стані. Чисельність зростає та площа збільшується, проте цей процес дуже повільний.
2) В останні роки заказник “Білосніжний” у вихідні дні перетворився на Мекку. Наприклад, у неділю 17 березня, цю територію відвідало понад 600 людей. Якщо не регулювати рекреаційне навантаження, підсніжники просто витопчуть не маючи при цьому поганих намірів. Попри те, що не всім подобається відгородження стрічкою основної локації, іншого виходу немає. Але навіть ці заходи вже є недостатніми. Велика кількість відвідувачів не дасть можливості поширюватися підсніжнику далі, адже по периметру грунт все більше нагадує глиняну підлогу в хаті.
3) Більшість відвідувачів не усвідомлює, що підсніжники в цьому місці збереглися завдяки екологам-волонтерам. Дуже невелика кількість людей дякує охоронцям за те, що зберігають ці квіти. Мізерна кількість (це переважно наші знайомі) приносить студентам печиво та інші самколики, а часом – шматок сала та банку тушонки. Одиниці підтримують акцію фінансово. На жаль, у нашому суспільстві ми ще не навчилися дякувати іншим та підтримувати громадські ініціативи. Тому щира подяка тим, хто нас підтримує і словом, і ділом! Ми це дуже цінуємо.
facebook.com/Максим Гаврилюк
4) Журналістка з каналу 1+1 Світлана запитала мене: “Скільки років ви оберігаєте ці квіти?”. “18”, – відповідаю я. “А скільки ще років плануєте це робити?” – запитує вона далі. На цьому питанні у мене ступор. Дійсно, волонтерство не повинно брати на себе функції державних установ. Волонтери можуть підставити своє плече лише у критичній ситуації. Ми це добре зрозуміли під час початку війни на Сході України. Чи повинні ми все своє життя присвятити охороні підсніжника у Холодному Яру?
Очевидно, що в такому вигляді як зараз – ні. А вихід є і всі його добре знають – це створення Національного природного парку “Холодний Яр”. Але цього не хочуть працівники лісового господарства та більшість місцевих мешканців. Якби захотіли, на це могли б вплинути на державному рівні. Але оскільки нацпарку досі немає – значить не хочуть.
facebook.com/Максим Гаврилюк
Загалом ці дні були просто чудові. Ніяка фізична втома і хамовиті відвідувачі не перекреслять позитивні емоції від спілкування з нашими студентами, споглядання природи Холодного Яру та думки про те, що все це не даремно…
Максим Гаврилюк, доцент кафедри екології та агробіології ННІ природничих наук Черкаського національного університету ім. Богдана Хмельницького
