zet.in.ua
На круглому столі у Департаменті АПК Черкаської ОДА представники районних управлінь агропромислового розвитку області, страхових компаній, провідні сільгоспвиробники краю зібралися, аби обговорити, як черкаські аграрії можуть убезпечити свої врожаї. Та як у цьому допоможе нова Концепція розвитку системи страхування сільгосппродукції.
Адже Черкащина і цьогоріч матиме високі врожаї – констатували фахівці – якщо цьому не перешкодить погода. Наслідки її впливу на стан посівів зернових та соняшнику в багатьох господарствах Черкащини фахівці АПК наразі порівнюють із нашестям стада бізонів або падінням метеориту.
“За багатьма показниками наша область посідає провідні місця у державі, – зазначила начальник відділу економічного аналізу та прогнозу департаменту агропромислового розвитку Черкаської ОДА Тетяна Шендрик. – Валова продукція сільського господарства, у порівнянні із 1990-м роком, в області збільшилася на третину. Галузь рослинництва у валовій продукції займає 60%. Станом на 9 липня, на Черкащині уже зібрано та обмолочено 9,5% посівів ранніх зернових та зернобобових культур. Урожайність цих культур, порівняно із таким же періодом минулого року, нижча – і складає 39,5 ц/га (торік – 43 ц/га). Озимі зернові зібрано майже на 12% площ: озимий ячмінь – на 80% площ, озима пшениця – майже на 3%, озимий ріпак – на 30%. Розпочато збирання ярих культур – ярого ячменю та гороху. Але частина культур на сьогодні вже вилягла. Я не раз бачила, як вилягають посіви зернових культур – але ж цьогоріч вилягли навіть посіви соняшнику!..”.
За словами Тетяни Шендрик, торішні та цьогорічні метеорологічні умови досить суттєво вплинули на посіви. Уже під час посіву озимих і ярих культур дощі відбувалися лише місцями – відтак, навіть у межах одного господарства можна знайти різні за станом розвитку посіви.
“Потреба у запровадженні сучасного агрострахування, яке б на повну міру відповідало світовим стандартам та національним особливостям, в Україні назріла вже давно. Наша країна залишається у зоні ризикованого землекористування, – констатувала експерт Проекту IFC “Розвиток агрострахування в Україні»”Тетяна Бривко. – Серед основних ризиків, які спричиняють втрату врожаю сільськогосподарських культур – погодні умови (58%), хвороби (17%), бур’яни (15%) та шкідники (10%). Лише узимку 2002-2003 років через вимерзання в країні загинуло до 70% озимих культур. Влітку 2007 року через посуху господарства південних та східних регіонів України зазнали збитків на понад 1 млрд. грн. Наступного року через літні повені уже західноукраїнські аграрії зазнали збитків на 0,5 млрд. грн. Ще на 200 млн. грн. через міцні морози вітчизняні сільгоспвиробники збідніли на початку 2011 року. За таких умов, агрострахування мало би стати невід’ємною частиною аграрного бізнесу в Україні. Проте, дотепер його рівень залишається мізерним і складає лише близько 5%”.
Тож нещодавно за ініціативи Аграрного страхового Пулу та Проекту Міжнародної фінансової корпорації (IFC, Група Світового банку) “Розвиток агрострахування в Україні”, було розроблено проект Концепції розвитку системи страхування сільськогосподарської продукції в Україні, до підготовки якого долучилися провідні в країні фахівці з питань агрострахування та сільгоспвиробники.
“Передбачається, що саме ця Концепція має стати підґрунтям, на якому у подальшому вибудовуватиметься вітчизняне законодавство, покликане закріпити правила поведінки на агростраховому ринку, – зазначив генеральний андерайтер об’єднання страховиків “Аграрний страховий пул” Олександр Прищепа. – Як базовий в проекті Концепції закладено принцип забезпечення необхідного рівня взаємодії між всіма учасниками ринку агрострахування. Однаковою мірою це стосується сільгоспвиробників, страхових компаній і держави. Максимально спрощується система агрострахування. Концепція забезпечує захищеність державної підтримки сільгоспвиробників. Вона передбачає реалізацію принципу обов’язковості укладання договору страхування сільськогосподарської продукції як умови надання сільгоспвиробникам окремих видів державної фінансової підтримки та дотацій. Концепція покликана підвищити і вимоги до страхових компаній. Вони зобов’язані використовувати стандартні страхові продукти, якщо здійснюють страхування сільськогосподарської продукції як умови надання аграріям окремих видів державної підтримки та дотацій. Крім того, страхові компанії, які входять до складу Пулу, у його рамках створюють страховий фонд покриття катастрофічних ризиків”.
Наразі у регіонах України проводиться низка обговорень проекту – аби, максимально удосконалений, з урахуванням регіональних особливостей та інтересів всіх учасників процесу агрострахування, він нарешті потрапив на затвердження до Кабінету Міністрів України. Своє вагоме слово щодо її сильних сторін та недоліків мають сказати сільгоспвиробники, страховики та представники органів влади. Сьогодні украй важливо обмінятися думками з сільгоспвиробниками, представниками місцевих органів влади, а головне – почути їхні пропозиції з тим, щоб максимально поліпшити остаточний варіант Концепції і тим самим максимально задовольнити страхові потреби всіх учасників агрострахового ринку.
