Активісти укладають громадський рейтинг національних реліквій та святинь. Ідеться про знакові для спільної історичної пам’яті предмети, які перебувають у державних музеях та приватних колекціях в Україні та поза її межами.
“За умов, коли єднання українців є головною умовою збереження нашої держави, спільна національна спадщина стає тим невичерпним ресурсом, якого нас ніхто не зможе позбавити, – наголошують активісти. – Наша спадщина – це ті реліквії та святині, які впевнюють нас у надійних та незаперечних підставах українства, наших традицій, духу, воєнної звитяги”.
Уперше «Кобзар» видано 1840 у Санкт-Петербурзі за сприяння Євгена Гребінки. У збірку ввійшло всього вісім творів: «Перебендя», «Катерина», «Тополя», «Думка» («Нащо мені чорні брови»), «До Основ’яненка», «Іван Підкова», «Тарасова ніч» та «Думи мої, думи мої, лихо мені з вами», що написана спеціально для цього збірника і є своєрідним епіграфом не тільки до цього видання, але і до усієї творчості Тараса Шевченка.
Організатори наголошують, що йдеться не про географічні місця та споруди, а саме про окремі артефакти.
“Під реліквіями ми маємо на увазі рухомі пам’ятки, – зазначив координатор проекту, історик Кирило Галушко. – Йдеться про речі, які гідні найбільшої шани в народі. Вони можуть перебувати у різних місцях країни, але без них неможливим є живе биття історичного пульсу нації і країни”.
Золотник Володимира Великого, X сторіччя
За словами науковця, хоча в Україні є закон про Реєстр рухомих пам’яток національного значення, але самого реєстру не укладено.
“Ми взагалі не маємо єдиної бази даних про те, чим є ті два мільйони експонатів вітчизняних державних музеїв, – я вже не кажу при приватні, – наголосив історик. – Ми не знаємо, що ми зберігаємо”.
Львівський “Апостол” Івана Федорова – перша друкована книга в Україні
Організатори акції пропонують зацікавленим громадянам “обрати з числа вкрай важливих рухомих пам’яток справжні реліквії, клейноди, які гідні національного вшанування”.
Голосування відбувається на некомерційному сайті credo.ua.
Наразі можна проголосувати за:
– перший “Кобзар” Шевченка 1840 року видання;
– знайдений недавно на Хортиці (Запоріжжя) меч, який міг належати князю Святославу;
– перші руські монети з тризубом київського князя Володимира Великого;
– золоту пектораль IV ст. до н.е. із скіфського поховання на Дніпропетровщині;
– найдавніші з відомих історикам музичні інструменти з Мізинської стоянки (Чернігівщина) епохи палеоліту;
– Пересопницьке євангеліє 1550-х років (один із перших перекладів Святого письма cтароукраїнською мовою);
– “Апостол” 1574 року (перша друкована книга на території нинішньої України) та інші артефакти.
Можна також запропонувати свій варіант.
Фрагмент Скіфської пекторалі, золото 958-ї проби
За результатами голосування буде організовано всеукраїнську виставку національних реліквій. Інформацію про них обіцяють донести до “якнайширших верств населення”.
Також організатори спільно з музейними фахівцями обіцяють запровадження європейських норм зберігання та реєстрації пам’яток національного значення, “інакше наша спадщина знову опиниться у нових Межигір’ях”.
“Роками музейники б’ються за європейський стандарт електронних баз обрахунку, – зазначив Галушко. – Звісно, що у кожному музеї існують роздруковані на машинці сторінки з переліком того, що є у фондосховищах. Але про їхній зміст мало кому відомо”.
Організатори проекту: фонд “Україна-ЮНЕСКО”, Наукове гуманітарне товариство, Український центр розвитку музейної справи.
