… Спочатку планував описати, що мені вдалося зробити для чорнобильців, Чорнобиля, Славутича… Але про добрі справи іншим разом.
Нині про те, що ПОТРІБНО робити.
1. ПОТРІБНО шанувати ГЕРОЇВ і їх родини.
Нагадаю владі, щоб не забула сьогодні подякувати й підтримати МАМУ ГЕРОЯ Володимира ПРАВИКА Ніну Іванівну, яка живе в Ірпіні.
Зазвичай колектив Черкаського пожежного інституту імені Героїв Чорнобиля запрошує її до себе, але нині ситуація зрозуміла.
Батьків ще одного ГЕРОЯ Віктора Кібенка вже не має з нами. Але, на щастя, з нами є десятки тисяч менш знаних ГЕРОЇВ та їх родин. ПОДЯКУЄМО їм!
2. НЕОБХІДНА ефективна і дієва державна політика щодо ЧОРНОБИЛЬСЬКОЇ проблеми.
Міністерство екології знищили.
Очільника Державного агенства з управління зоною відчудження лише днями призначили після нашої критики і масштабної пожежі.
Чорнобильський радіаційно-екологічний біосферний заповідник, створений у квітні 2016 року під нашим тиском, лише починає повноцінно фінансуватися і працювати.
Лісгоспи в Чорнобильській зоні останні роки ТОТАЛЬНО недофінансовані ( бо за 5 років Уряди Яценюка і Гройсмана так і не змогли поділити посаду Голови Агенства лісових ресурсів) і там ніхто не зробив навіть просіки, щоб вогнеборці та їх техніка могли оперативно працювати під час гасіння пожежі…
3. Забезпечення ПОВНОЦІННОЇ експлуатації КОНФАЙНМЕНТУ (УКРИТТЯ) над 4 енергоблоком ЧАЕС та перетворення його на ЕКОЛОГІЧНО БЕЗПЕЧНУ СИСТЕМУ.
4. Виконання зобов‘язань ДЕРЖАВИ щодо соціального та медичного забезпечення ліквідаторів та їх родин, всієї чорнобильської спільноти.
І НЕ БІЙТЕСЯ частіше їздити до Прип’яті, Чорнобиля, Славутича й не ЧЕКАЙТЕ чергових іноземних журналістів, які прорекламують за нас Чорнобиль?!
ЧОРНОБИЛЬ – це наша БІЛЬ, це наш – ГЕРОЇЗМ і він мусить стати – нашої ГОРДІСТЮ, а не СОРОМОМ!
Микола Томенко, голова Громадського руху “Рідна країна”
