Цієї квітучої пори у дохристиянські часи наші предки продовжували вшановувати Богиню Живу, яка у нашого народу асоціювалася з зозулею. У цей час слухали зозулю, і не лише для того, аби дізнатись, скільки років вона накує. Існувала прикмета: які гроші матимеш, коли вперше почуєш зозулю, такий достаток буде протягом всього року.
За народним календарем в цей час потрібно спостерігати за черемхою: якщо вона рано зацвіла – буде тепле літо. Чим раніше вона починає цвісти, тим спекотнішим буде літо. З цього дня вкривається квітами ліловий бузок, у садах зацвітають нарциси. Саме час садити часник, щоб літом уже зібрати врожай.
Також у цей період молоді дівчата водили хороводи навколо яблуні і співали пісні. Говорили, що вони плекали (лялили – стар.) хорошу погоду. Тому, 4 травня прозвали Ляльником.
У народі, серед всіх мучеників, для назви дати вибрано святого Прокла. Причиною цього стало співзвучність імені з поняттям «прокляття», так як у цей день люди проклинали нечисть.
За церковним календарем 4 травня вшановують священомученика Януарія, єпископа, і з ним мучеників Прокула, Соссія і Фавста, дияконів, Дисидерія, читця, Євтихія і Акутіона; мучеників Феодора, що в Пергії, матері його Филипії, Діоскора, Сократа і Діонісія; мучеників Ісаакія, Аполлоса і Кіндрата; Святого Максиміана, патріарха Константинопольського.
Іменинники 4 травня:
Денис, Кіндрат, Федір, Пилип, Євтихій.
4 травня відзначають:
- Міжнародний день пожежників.
Чи знаєте ви, що:
Наші дохристиянські предки вважали, що травень – це місяць Ярила – Бога весняних робіт, любові, заступника сівачів і хліборобів. Ще раніше його називали Урай, Урій, Рій та Володар. За народними переказами – це був юнак у білому полотняному одязі, босий. На голові він мав вінок з квітів, а у руці тримав житні колоски, любив їздити на коні і опікувався земними плодами: зеленню, врожаєм зернових. Зображувався як символ весняного розквіту і любові.
