Дитинство Костянтина Паустовського пройшло в Черкасах. Про незабутнє враження від поїздок до нашого міста (часто це були захоплюючі подорожі пароплавом по Дніпру), до бабусі і численних тіточок (одна з них була начальником жіночої гімназії) йдеться в «Повісті про життя»: «Поїздки в Черкаси і Городище були в моєму дитинстві святами, а будні починалися в Києві, на Святославській вулиці…».
Якщо с. Городище Київської губернії було позначене для Паустовського пам’яттю про батька, то Черкаси нагадували про інший дуже дорогий образ — про бабусю по матері Вікентію Іванівну Височанську (уроджену — Петрашевську), в характері якої його «вражала віротерпимість цієї суворої католички». Ці дві людини зіграли чималу роль у дуже рано сформованій у нього гуманістичній світоглядній позиції.
У повісті «Далекі роки» про бабусю він пише в розділі «Поїздка до Ченстохова» — про їхню мандрівку із Черкас, через Вільно і Варшаву, до знаменитого католицького монастиря Ясна Гура, де зберігалася чудо-творна ікона Божої Матері. Їй у цій повісті присвячена і глава «Рожеві олеандри» — спогади про те, що на галереї в бабусиній хаті в Черкасах стояли в зелених діжках олеандри, з якими у нього «поєднувалося чомусь уявлення про море — далеке, тепле, що омиває країни, які квітують олеандрами», а бабусин сад і всі квіти, які вона плекала, діяли на нього з незвичайною силою. «Мабуть, в цьому саду і народилося моя пристрасть до подорожей», — вигукує він.
У цьому ж розділі він описує одноденну поїздку з тіткою Надею, дочкою Вікентії Іванівни, до її подруги «в садибу поблизу Сміли». Поїздка відбулася ще до вступу хлопчика в гімназію, але назавжди залишилася в його пам’яті. Сміла на річці Тясмин, як і повітове місто Черкаси на Дніпрі, — чи не головні місця батьківщини предків Костянтина Паустовського після садиби Городище.
Рід Паустовських належав до русифікованої дрібної шляхти — міщан м. Василькова і с. Городище Київської губернії.
Представники цієї династії служили у війську в нижніх офіцерських чинах і, швидко виходячи у відставку з певним капіталом, починали якусь невеличку «справу». Батькові письменника, Георгію Паустовському, пощастило вступити в шлюб з представницею більш знатного русифіковано-польського роду, також з чеським корінням, — Марією Височанською з Черкас.
Завдяки родичам дружини, вийшовши у відставку, він почав канцелярську службу в залізничному управлінні в Москві, де і народилася його четверта дитина — син Костянтин. Через кілька років Георгій переводиться в «більш рідний» Київ, де в управлінні Південно-Західної залізниці обіймає посаду секретаря бухгалтерії, а згодом — заввідділом статистики. Тоді, у шестилітньому віці, й починається київське дитинство майбутнього письменника…
Сергій Ганницький, відділ історії краю 14 – поч. 20 ст. Черкаського обласного Краєзнавчого Музею
