Фото Миколи Борисенко
У народі 17 серпня називали Явдохи-Сіногнійки. Дощі у цей час ідуть серед білого дня, без блискавок і грому. Через часті дощі сіно могло зіпсуватися, тому його потрібно було швидше заховати. По цьому дню судили про майбутній листопад: «Яка Явдоха – такий листопад». Якщо день погожий, ясний, то і листопад буде погожим, а якщо похмуро і дощ іде – бути йому сірим і туманним.
За церковним календарем 17 серпня вшановують сімох отроків у Ефесі: Максиміліана, Ямвлиха, Мартиніана, Іоана, Діонісія, Єксакустодіана (Константина) та Антоніна; преподобну мученицю Євдокію; мученика Елевферія.
Іменинники 17 серпня:
Денис, Іван, Євдокія, Максиміліан.
Чи знаєте ви, що:
Про селище-привид в Україні
Бакота – затоплене село на Хмельниччині. Археологічні розкопки свідчать, що ця територія була заселена з доісторичних часів. Наші пращури вважали це місце особливим. Цю думку дослідників підтверджують безліч язичницьких святилищ та капищ, знайдених тут. Існує також частково підтверджена підводними дослідженнями легенда про кам’яний відбиток стопи Будди, що знаходиться зараз на дні річки Смотрич.
Вперше Бакота згадується у літопису 1024 року. У XIII столітті це було велике місто, найважливіший політико-адміністративний центр Дністровського Пониззя (з XIV століття – Поділля), що входило до Галицько-Волинського князівства.
Сьогодні Бакотою умовно називаються місця вздовж берега Дністра, розташовані по сусідству з залишками монастиря.
Цікаво, що, за даними метеорологів, в цьому районі існує своєрідний унікальний мікроклімат – середньорічна кількість тепла на 1 кв. м тут рівнозначна ялтинській, а скелі й ліси захищають узбережжя Дністра від північних повітряних потоків. Мальовнича природа та романтичний імідж цих місць приваблюють сюди численні потоки паломників і мандрівників.
