2 вересня 1996 року була введена валюта України – гривня. Слово «гривня» нагадує давньоруську прикрасу у вигляді обруча, яку носили на шиї. Звідси і назва її – гривна, тому що носили її «на загривку».
Київські майстри – ювеліри робили шийні гривни зі срібла та золота. Однак, чи є зв’язок між гривною – шийною прикрасою та гривнею – грошовою одиницею, поки що не встановлено: у літописах того часу немає жодних свідчень стосовно цього.
Перші гривні на Русі з’явилися в ХІ столітті у, так званий, безмонетний період у вигляді великих «нерозмінних» злитків вагового срібла. Розрізняються гривні : «київська», «новгородська», «чернігівська», «волзька». Назви їх не за місцем виливання, а за місцем першого знаходження археологами.
Велике значення в грошовому обігу Київської Русі мали «новгородські» гривні, що з’явилися на південно-західних землях та поширилися по всій території держави. Виливалися вони у вигляді срібних паличок приблизною вагою 204 г. Економічна криза в Київській Русі, що почалася з другої половини ХІІІ ст. у зв’язку з вторгненням 140-тисячного війська внука Чингісхана Батия, зачепила і гривню. Вона поступово зникає з ужитку, зокрема, «новгородська» гривня зникла повністю у ХV ст.
Гривні новгородського типу є в колекції Черкаського обласного краєзнавчого музею. Це п’ять гривень з Василицького скарбу 1920-х рр. Їх було знайдено випадково під час господарських робіт на садибі. У мідному казанку лежали десять срібних паличок – гривень. З плином часу п’ять паличок – гривень було втрачено.
У 1987р. Черкаський обласний краєзнавчий музей придбав у жителя с.Василиця (нині Дахнівський район м.Черкаси) Коваленка П.М. чотири цілі гривні та одну «рублену». На гривнях видряпані позначки, так звані «письмена», що також підтверджують їх оригінальність. Срібло 960 проби. Вага: 1 та 2-га – по 192,9 г ; 3 та 4-та – по 197,6 г; 5-та -108,6 г.
В.О.Мухова, головний зберігач фондів Черкаського обласного краєзнавчого музею
Фото: М.Васильєв
