Мав приємність бути запрошеним у ролі експерта до студії «Суспільного» – розповісти, що думаю з приводу руйнації історичних пам’яток на території Черкащини. Телевізійників цікавила гОловно тема напівзруйнованого палацу Енгельгардта, де колись козачком був малий Тарас Шевченко.
Маєток Павла Енгельгардта у селі Будище на Черкащині, де 14-річний Тарас Шевченко почав свою кар’єру живописця. фото з фейсбуку Станіслава Кухарчука
Воно й не дивно – «компанєйщина» в радянському стилі, коли про історичні суперпOстаті згадували лише до дат і ювілеїв, триває – тому й «згадали» про палац, який роками стоїть без ремонту, саме 9 березня…
Поговорили і про польський замок у Леськовому, і про можливі шляхи пошуку фінансування проєктів реконструкції старовинних споруд. Деталізувати не буду – посилання на телесюжет додам у пост згодом.
Проблема, насправді, у іншому – у тому, що наступні «дати» для чиновників настануть швидко і «несподівано» – так само, як зазвичай «несподівано» для чиновників випадає сніг узимку чи вода у річках піднімається навесні))) Що «вистрелить» яскраво наступним по історичній спадщині? Спробую вгадати – це може бути, скажімо колишня синагога в Умані, яку просять собі хасиди, але там вже декілька десятиліть працюють верстати підприємства «Мегомметр». А це лише здається, що до осені і Рош-Га-Шана ще далеко. Можуть і поляки нагадати, що їхні пам’ятки по всій Черкащині «сиплються». А можуть і українці прокинутись – і запитати про українську спадщину…
Фото з фейсбуку Станіслава Кухарчука
Свого часу стрімку кар’єру у політиці – від «президента» у кіно до реального президента держави Володимир Зеленський розпочав, стартувавши з рекламного тизера «Слуг народу», де зіграв роль шкільного вчителя історії, який сипле матюками на адресу влади. Інший шоумен, Олександр Скічко, прийшов у партію з такою ж назвою «Слуга народу», після ролі у кінокомедії «11 дітей з Моршина» і в Трускавці пройшов свій перший «курс юного бійця-політика» разом з іншими однопартійцями. Я не дивився той фільм про Моршин – бачив лише тизер, у якому пані на ймення Сніжана говорить Артуру, якого грає Скічко: «Я дам тобі роль усього твого життя!..» Схоже, слова тієї жіночки справдилися для Олександра Олександровича – і своє 30-річчя в квітні він зустріне у кріслі очільника Черкащини.
У кадрах телевізійників, знятих у напівруїнах палацу Енгельгардта, можна бачити напис фарбою на вікні: «Влад – лох».
Хтозна, хто той Влад, та й «лох» віднедавна – слово вже майже літературне, з подачі сучасних «класиків». Матюків таких, як у кіноісторії «Слуга народу», на цьому палаці, який роками слугував сільським дітям за школу, не написав ніхто. Але запитання в іншому: невже потрібно багато грошей і вирішення питання, на чиєму балансі палац, щоб фарбу того напису «Влад – лох» стерти хоча б перед Шевченківськими днями?…
Запитання це риторичне, але маю чимало ідей, як зробити, щоб туризм з його стежками-маршрутами і балаканина про Черкащину як «місце сили» не залишалися лише балаканиною, а якщо й стали сценарієм нового кіно – то вже не комедії, а документалістики про здійснені справи.
От тільки в наших реаліях, коли «бомонду» не до ідей чомусь, сценарій цей швидше у соцмережах чи взагалі на паркані написаний буде – он, на маєтку Енгельгардта вже писати хтось почав…
Андрій Кравець, очільник Черкаського представництва товариства “Меморіал”
