19 серпня в Україні християни східного обряду святкують Яблучний Спас.
У народі є така приказка: «Яблучний Спас – пішло літо від нас». Здавна у цей день прощалися з літом і готувалися зустрічати осінь. Адже саме після Другого Спасу можна вже відчути перший подих осені, свіже прохолодне повітря, а подекуди й пожовкле листя.
У релігійному значенні це свято символізує Преображення Ісуса Христа. За Біблією, Христос завів трьох апостолів – Петра, Якова й Івана – на гору Фавор і преобразився перед ними. Тоді вони побачили його Божество в людській природі.
Свято Преображення, яке припадає на цей день, відзначається Східною Церквою з 4 століття і є одним із найбільших після Великодня і Різдва, дванадесятих свят.
В Україні називають це свято Яблучним Спасом, бо у цей день традиційно освячують перші плоди, серед яких – яблука, груші, мед (вважалося навіть, що до 19 серпня яблука їсти не можна). Цей звичай перейняла християнська церква від Старого Заповіту, який приписував вірянам приносити перші плодів до Господнього Храму (традиція юдейського свята Шавуот – свято Кущів).
Що ж до українських традицій, то іноді на Спаса, крім садовини, несли до церкви також мак, моркву, цибулю, коноплю-материнку, лікарське зілля, зокрема волошки та чорнобривці.
На Спаса годилося випікати першу хлібину з нового урожаю, ставити на покуті першого снопа та в’язати «дідову бороду» з останньої частини нескошеного поля.
На Спаса поминали померлих родичів. Це давня українська народна традиція – відголосок прадавнього культу предків. За народною міфологією, це третій прихід мерців на світ у весняно-літньому сезоні: вони з’являються на Страсний Четвер, на Зелені Свята і на Спаса.
Після Спаса ночі вже стають прохолодними, бо осінь на порозі. З цього часу вже не чути співу птахів, і у вирій починають відлітати ластівки. «Ластівка весну починає, осінь накликає».
Звичайно, спостерігали цього дня і за погодою, бо вона віщувала погоду восени і взимку. Підмічали: «Якщо день сухий, то й осінь буде суха, якщо дощ – то й осінь буде дощова. Ясно — зима буде сувора».
А ще у давнину казали: «Який день на другий Спас, такою буде й Покрова».