30 січня 2015-ого Черкаси втратили ще одного захисника, справжнього патріота України та рідного міста – Ігоря Бойка. Його життя обірвалося у 42 роки під час розвідувальної операції у бою з охороною 5 роти 7 бригади ДНР у селищі Рідкодуб Шахтарського району Донецької області.
Ігор Бойко народився 23 серпня 1972 року в Черкасах. Після школи вступив до Черкаського пожежно-технічного училища (нині заклад має назву Черкаський інститут пожежної безпеки ім.Героїв Чорнобиля). Зараз там встановлені меморіальні дошки загиблим під час захисту східних кордонів випускникам – Ігорю Бойку та Олексію Панченку.
Закінчив навчання в 1992 році. Тоді його розподілили на роботу у Вінницю, там він працював начальником караулу в пожежній частині. Пізніше знову перевели в Черкаси, тут Ігор Бойко уже викладав у своїй “альма матер” – пожежному училищі. Із часом він залишив цю роботу та почав займатися власною справою: мав магазин запчастин. Разом із дружиною виховував двох доньок та сина.
У серпні 2014 року Ігор Бойко добровільно звернувся до Черкаського об’єднаного військового комісаріату та висловив готовність йти захищати східні кордони. Так 42-річного чоловіка призвали до лав 128-ої Мукачівської гірсько-піхотної бригади. На фронті він служив розвідником-снайпером. Пройшов бої за Станицю Луганську, Щастя, Дебальцеве… За 8 місяців у бою урятував десятки життів.
Із Ігорем Бойком попрощалися 15 березня 2015 року, тривалий час тіло загиблого захисника не могли забрати з території бойових дій.
За виявлену відвагу та героїзм Указом Президента України посмертно нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня.Рішенням депутатів Черкаської міської ради відзначений пам’ятним знаком «За заслуги перед містом Черкаси» (І ступеня).Йому присвоєне звання «Почесний громадянин м. Черкаси».
Одну з вулиць нашого міста, у Дахнівці, названа іменем Ігоря Бойка (колишня – Чичеріна).
За інформацією Черкаської міськради, ЧІПБ