fakty.ua
Перебравшись у камуфляж і сховавши обличчя під балаклавою, 19-річна дівчина-сирота з Черкас “зайцем” поїхала за коханим на фронт і вже місяць допомагає бійцям батальйону “ОУН. Найближчим часом пара планує обвінчатися.
Неймовірну історію любові і відданості, розчулений навіть загартованих в боях солдатів, повідав на своїй сторінці у Фейсбуці заступник командира батальйону “ОУН”.
“Сталося це чи то дві, то чи три тижні тому – написав Борис Гуменюк. – На війні час летить стрімко: день іде за рік. Загалом, історія вже давня”.
…Колона вантажних мікроавтобусів їхала з Києва до Дніпропетровської області: поспішали на базу. Бійці сиділи на підлозі, обливаючись потом і міцно стискаючи в руках автомати та ящики з гранатами. У вантажному відсіку вікон немає, і, рятуючись від духоти, солдати в буквальному сенсі роздяглися до трусів. Один хлопчина всю дорогу спав, влаштувавшись між мішками з амуніцією. Дивлячись на нього, хлопці дивувалися: “І не жарко йому в формі?”.
fakty.ua
– Першу зупинку зробили перед Кременчуком – розповідає “Фактам” заступник командира батальйону “ОУН” Борис Гуменюк. – Хлопці зраділи: поруч водойма – можна освіжитися, а потім і по бутерброду перехопити. Але спочатку, як водиться, жартівлива команда: “Хлопчики – наліво, дівчатка – направо”. Хоча, зрозуміло, що жінок серед нас немає. Дивлюсь: один побіг направо. Ну, хто його знає. Може, соромиться, а може, є інша причина. Бійці викупалися, сіли на травичку перекусити. Я дістав фотоапарат, захотілося зробити знімок на пам’ять. “Так, стаєте тут – командую. – А ти чого в балаклаві? А ну знімай! Знімай, кажу! Це наказ!”. Хлопець неохоче стягнув балаклаву, і ми разом ахнули – дівка! Стоїть, почервоніла, по плечах волосся розсипалися…
Ой, та це ж наша Мальвіна! Позивний у неї такий. Пройшла з нами весь Майдан. “Ти що тут робиш ?! – Запитую. – Хто дозволив? Вона у відповідь лепече: мовляв, це я сама… Сховалася між мішками і всю дорогу прикидалася сплячою.
“За женихом поїхала – пояснює. – Ми недавно побралися. Я без нього жити не можу”. І очицями так кліп-кліп. “Ну і що тепер робити? – кажу. А сам аж закипаю від злості. – Через тебе однієї всю колону на Київ розгортати?! Де твій Ромео?”. А він вже стоїть з нею поруч, ошелешений. Явно не знав, що наречена за ним хвостом їхала.
Володя (позивний Леннон) хлопче путевий. Корінний кримчанин, воює за Україну. Лізе під кулі, коли не потрібно. Доводиться хапати його за штани і затягувати назад в окоп. Одним словом, справжній герой. Я його називаю “навіженій”. Тому що під час бою він стає агресивним. Та я й сам такий стан переживаю. Адреналін зашкалює, здається, серце от-от вистрибне з глотки. Від надлишку емоцій кричиш на все горло…
Стоїть, значить, Леннон біля своєї Мальвіни, обидва голови так покаянно опустили. А я візьми та випали: “Ромео і Дездемона, блін”. Потім зрозумів: щось я не те бовкнув, і сам же розреготався. Бойцов теж сміх розібрав. Це розрядило ситуацію. Посміялися і давай радитись: що робити з “зайцем”? Точніше, з зайчихою. Вирішили, що залишимо їй грошей на зворотну дорогу. Нехай ловить попутку і добирається додому.
fakty.ua
І тут Мальвіна як заголосила: “Ой, не висаджуйте мене, будь ласка! Візьміть з собою на війну! Я буду шити, варити, прати, рани перев’язувати … І не буду вам заважати, чесне слово! А чи не візьмете – кинуся під трамвай”.
-” Де ти, дитя, в поле трамвай знайдеш?”.
-” Нема трамваїв – втоплюся”.
Бачу, справа серйозна. Ця і справді готова йти за коханим крізь вогонь, воду і мідні труби. Знову стали радитись.
“Та нехай вже їде з нами – просять бійці. – Дівчина хороша. І любов у них”.
“Гаразд – кажу. – Тільки доведеться за нею доглядати. А то ось так, “зайцем”, в бій полізе”. А Мальвіні суворо наказав: “І щоб більше без цих” коників “! Забудь про передову! Будеш сидіти на базі”.
Поки що слухається, сидить… Мені хлопці доповіли, що днями їй виповнилося дев’ятнадцять років, а на вигляд не більше шістнадцяти. Личко дитяче, і по натурі вона чиста, добра дитина. Бійці ласкаво звуть її “Сніжинкою”.
В основному у нас воюють члени Організації українських націоналістів, звідси і назва батальйону. Але є й молоді, безпартійні хлопці, наприклад, наш “Ромео” Леннон. Більшість добровольців – сивочолі чоловіки (найстаршому, кадровому офіцеру, сімдесят років) ставляться до Мальвіни з батьківською теплотою: буквально пилинки з неї здувають. А вона, загальна улюблениця, кидається всім допомагати. На базі багато чоловіків, значить, багато турбот. Одному треба підстригти бороду, другому – зашити порваний в бою кітель, третьому рану перев’язати. Четвертий просить набрати на мобільному повідомлення дітям, бо не вміє користуватися телефоном … І Мальвіна всюди встигає, носиться по базі з ранку до ночі. Я навіть не знаю, коли вона спить.
