Старі люди вважають, що справжня осінь починається від 14 вересня, на свято Симеона Стовпника і матері його Марфи або, як кажуть у народі, — на Семена Літопродавця, який проводжає літо.
У дохристиянські часи, святкуючи 14 вересня День Вирію, наші предки проводили у теплі краї птахів, молячись до Духів Предків, яким птахи мали передати звістку від живих. Також цього дня відзначали день бога вогню Симаргла і вперше після теплого сезону розпалювали вогнище у печі, що горіло аж до Великодня.
А у козацькій Україні на Семена справляли пострижини молодих хлопців і вперше садили їх на коні.Селяни ж до цього дня закінчували всі торговельні та господарчі справи. “Як посієш до Семена – казало жито, то матимеш з мене, а як по Покрові, то виводитимеш по корові”.
У Києві на Семена – 14 вересня — відзначали “Свіччине весілля”. З цього дня ремісничі цехи вже мали право з приходом вечора запалювати свічки і продовжувати працювати. До цього дня робочий день закінчувався разом зі світловим. Свічки на той час були у великій ціні. Крім цього, міщани понад усе боялися пожеж, від яких вже неодноразово мали великі збитки.
З цього ж дня закінчувалася пора вуличних зібрань молоді і починали працювати ткачі, столяри та ковалі. Що ж до погоди, то підмічали: як на Семена ясно – осінь буде погожою і теплою.
За церковним календарем 14 вересня відзначають Церковне Новоліття та вшановують преподобного Симеона Стовпника і матір його Марфу, мучениць 40 дів постниць і мученика Амуна, праведника Ісуса Навина.
Іменинниками 14 вересня є: Варвара, Дарія, Семен, Марфа, Марта.