Новий фільм команди “Громадського ТБ” Мустафи Найєма і Богдана Кутєпова “Контакт” розповідає про перемовників, які безперешкодно проходять блокпости і домовляються про обмін полоненими.
У фільмі Центр звільнення полонених Володимира Рубана забирає з Донецька групу військових, серед яких також канівчанин Андрій Анікієнко.
Андрія Анікієнка мобілізували у квітні. За п’ять місяців на сході він брав участь у боях, за ходом яких слідкував весь світ: Сніжне, Сєвєро-Донецьк, Маріїнка, Іловайськ. Працював механіком-водієм БМП-2 у складі 51 мехінізованої бригади. Як сам каже: “Моя головна задача в бою – бачити, де хлопці, щоб прикрити їх бронею”.
У полон потрапив під Іловайськом, з якого вибирався разом з іншими 27 військовими:
“Під Новою Єкатеринікою включили телефон, нам передзвонив оперативний черговий, запитав де ми. Сказав виходити до школи, де, як пообіцяв, нас заберуть. Біля школи на нас чекав місцевий, який сказав зайти у школу, мовляв, там наш трьохсотий. У школі переховувались жінки з дітьми, старики – мирне населення. Пораненого там не виявилось, зате чекали бойовики. Чи це співпадіння, чи нас здали наші ж – стверджувати не берусь. Там, у школі, нас усіх і взяли. Серед мирних стрілянину не почнеш – довелося здатись”.
У полоні Андрій пробув тиждень. Як розповідає, їх не били, годували, тримали вночі на другому поверсі колишньої казарми, а вдень полонені працювали, розбираючи підірваний склад боєприпасів. Розбирали голими руками, самі бойовики в нього навіть заходити не ризикували.
Визволив Андрія та інших солдатів Володимир Рубан зі своїм Офіцерським корпусом. Про те, як це було – можна побачити у фільмі.