Черкащанка Алла Дмитрівна Данилова востаннє спілкувалася із сином по телефону 27 серпня, напередодні трагічних подій під Іловайськом, де дислокувався його військовий загін. Як завжди спокійний, стриманий, оптимістичний, Дмитро пішов у Донбас за призовом і покликом серця, й жінка не змогла відмовити 30-річного сина від цього рішення.
Та вже за два дні телефон замовк, а в інформаційних повідомленнях країни з’явилося поняття “Іловайський котел”. Тривога змусила матір шукати бодай якісь вісті про сина-воїна з позивним “Берег”: і у штабі АТО, і в Міністерстві оборони, і в інших військових джерелах. Дехто казав, що Дмитро – серед зниклих без вісті, а дехто і взагалі заявляв, що інформація не належить до розголосу.
Утім, два тижні тому номер сина знов з’явився у мережі зв’язку. З надією Алла Дмитрівна натиснула кнопку виклику, але на тому дроті чужий голос повідомив, що власника мобілки вже немає серед живих.
– Його розчавило танком, – холоднокровно і цинічно уточнив невідомий.
Звернувшись до мобільного оператора, жінка отримала відповідь, що зазначений телефон перебуває за межами території України, що, безперечно, наштовхувало на найгірші думки. Та мати є мати, і поки жевріє надія, вона буде переконана, що її дитина жива, й робитиме все, аби її любий хлопчик знайшовся.
“Я впізнала Дмитра на відео полонених під Іловайськом, яке виклали в Інтернет-мережі сепаратисти. Це точно був він, бо материнське серце все відчуває: його фігура, руки, хода. На голові – бинтова пов’язка, – каже Алла Дмитрівна. – Я впевнена, що син у полоні. От тільки як його визволити?”.
Дмитра шукають і через обласний військоммат. Якщо хтось володіє інформацією про місцеперебування Дмитра Данилова, або може якось посприяти його порятунку, його рідні просять відгукнутися на адресу Черкаського обласного контактного центру за телефонами: 45-32-14, 32-23-57, 36-11-13.