ck.ridna.ua
Х Міжнародний театральний фестиваль “Сцена людства” стартуватиме 22 травня о 18.30 на сцені Черкаського академічний обласний український музично драматичний театр ім. Т. Г. Шевченка із вистави-містерії “Великий льох”.
П’єса Олександра Дзекуна за мотивами найзагадковішого твору Тараса Шевченка – спектакль, що здобув перемогу відразу у чотирьох номінаціях на VIII театральному фестивалі Міжнародного Чорноморського клубу “HOMO LUDENS”. Неймовірне пророче проникнення поета в минуле, сучасне й майбутнє. Здається, всі сили космічного зла зійшлися, щоб знищити Україну – але в тому, що так сталося, є й провина самих українців усіх поколінь… Та бій на барикадах історії триває, і в цьому бої Україна – здавалося б, упосліджена, пригнічена і майже знищена – виявляється незнищенною.
23 травня, 17.00
“Дами і гусари” Національний академічний драматичний театр ім. Івана Франка (сценічна версія Юрія Одинокого)
П’єса “Дами і гусари» польського комедіографа і поета Олександра Фредро (1793-1876 рр.) належить до «золотого фонду» класичної літератури. 175 років вона не сходить зі сцен світового театру, надаючи можливість акторам і режисерам поринути у вишукану театральність, відчути витонченість польського гумору, в якому граціозність романтизму співіснує з легкою самоіронією.
24 травня, 17.00
Рівненський академічний український музично-драматичний театр представить виставу “Каліка з острова Інішмаан”
Це трагікомічна, місцями жорстка і водночас ніжна історія про мешканців острову, загубленого в океані. Життя селян, розмірене і звичне, одного разу порушується приголомшливою новиною. Одного з них, а саме юнака-каліку Біллі, кличуть на зйомки до невідомого, але такого омріяного Голівуду. Постановка “Каліка з острова Інішмаан” Рівненського облмуздрамтеатру – це перше українське сценічне втілення твору Мартіна Мак Донаха на професійній сцені. Сам же драматург перший опісля Шекспіра, чиї чотири п’єси одночасно йшли у Лондонському Королівському Національному Театрі.
25 травня, 18.30
Мистецька майстерня “Драбина” – “Лондон” (Максим Досько)
Це п’єса про білоруського сантехніка Гєну, що потрапляє в Лондон. Автор ніжно і тонко описує реалії сучасного Мінська. Лондон постає як нарізаний слайдами і змішаний з внутрішніми переживаннями туристичний путівник. Досько досліджує поняття патріотизму через співставлення досвідів головного героя вдома (у Мінську) і на чужині (у Лондоні).
26 травня, 18.30
Львівський драматичний театр ім. Лесі Українки – “Баба” (за п’єсою Павла Ар’є “Баба Пріся”)
У драмі йдеться про сім’ю, що мешкає у Чорнобильській зоні відчуження. Головує у ній “дуже, дуже, дуже стара” баба Пріся – дещо інфернальна героїня, що товаришує з русалками, під’їдає галюциногенні гриби і якось у війну зарізала дванадцятьох німців. З нею живуть онук і хвороблива донька, яку свого часу покинув чоловік. Відчуження цієї сім’ї у п’єсі не стільки територіальне, скільки психологічне. А основний конфлікт драми – це зіткнення цих двох світів: зовнішнього – сучасної України – і внутрішнього – містичного, архетипічного світу, що береже традиції і корінням йде глибоко в землю.
27 травня,18.30
Львівський драматичний театр ім. Лесі Українки – рок-опера Олександра Вратарьова “Herod” (“Ірод”).
Історія однієї пристрасті. Головний персонаж-дітовбивця Ірод, тиранічний цар Іудеї, який понад усе на світі прагнув влади та безкомпромісного володіння усім – людьми, землями, долями… Врешті-решт, він убиває навіть тих, кого любить, і божеволіє від самотності.
28 травня, 18.30
Київський академічний театр драми і комедії на лівому березі Дніпра – “Дзвінок із минулого” (Анатолій Крим)
Сучасна комедія.
Вони давно розлучилися. Вона спокійна, врівноважена і по-своєму щаслива … без нього. У неї успішний чоловік, налагоджений бізнес, двоє дітей. Його життя теж усталилася в повсякденних турботах: роки буденності притупили біль зради …Але що пролунав раптово телефонний дзвінок порушує звичний плин життя, повертає їх у минуле і змушує поставити всі крапки над «i». Чи можливо повернути те, що здавалося вже назавжди втраченим?
29 травня, 18.30
Театр російської драми ім. Лесі Українки – “Нахлібник” (сценічна версія театру за мотивами однойменної комедії і прозі Івана Тургенєва).
Будинок – святе місце, пов’язане з дитинством. Спогади про нього найтепліші, щасливі, радісні. Коли на душі тривожно, повертаєшся в милу домашню обстановку, до батьків… Тонка, поетична, “прозора” вистава про доброту і розуміння, про благородство душі людської, дивацтва любові і її таємниці, про тягар самотності…
