facebook.com/mistoche
Електронні петиції на сайті українського президента запустили 28 серпня. За задумом, такі петиції мають стати реальним механізмом прямого звернення громадськості до президента. Щоб президент почав розглядати електронну петицію, вона має набрати 25 тисяч підписів протягом трьох місяців.
То про що ж черкащани просять президента?
Про кумедні випадки на кшталт перенести столицію України в Канів чи Умань або перевезти Верховну Раду в Черкаси “Рідна Черкащина” вже писала. “Канівський варіант” уже набрав 69 голосів із необхідних 25 тисяч; “черкаський” – 56.
Нині серед петицій маємо прохання до президента провести капітальний ремонт автошляху Черкаси-Сміла. Автором петиції є Юрій Дубрава. “Провести капітальний ремонт автодороги Н16 Золотоноша-Черкаси-Сміла-Умань на відрізку автодороги Черкаси-Сміла. Попри існування руху на дві смуги у різні напрямки, через значне руйнування асфальтного покриття, рух автотранспорту вже третій рік здійснюється лише по одній смузі в обидва напрямки”, – аргументує черкащанин. Із 24 вересня його звернення набрало 398 голосів. Зрозуміло, що до 25 тис. підписів ще далеко, але поки що це найбільша кількість голосів за петицію із Черкащини, яку нам вдалося відшукати.
Про посилення відповідальності за керування транспортним засобом у стані сп’яніння пише черкащанин Дмитро Валерійович Коровін у петиції, зареєстрованій 2 листопада. Він пропонує передбачити кримінальну відповідальність за зазначений вище вид злочину у вигляді позбавлення волі від 9 до 15 років. Думку Коровіна підтримало троє осіб.
Ігор Лащук із Канева просить запровадити великі штрафи за самодіяльний розпис графіті будинків та парканів. “Якщо це зроблемо неповнолітніми дітьми, зобовязати їх батьків заплатити штраф та відновити фасад за власні кошти”, – зауважує канівчанин. Під його зверненням від 12 жовтня підписалася 71 особа.
Провести детальне розслідування в галузі надання послуг населенню ЖКГ вимагає Ярослав Гіщак. Цю петицію знаходимо за запитом “Тальне”. “1. Всі підходи, які розглядають в сфері надання послуг населенню ЖКГ, субсидій чомусь розробляються так ,щоб була можливість до зловживань. 2. Газ, воду, ми рахуємо на особу- а куди діваються затрати якщо людина у відрядженні чи просто не готує собі . Потім представники газових та комунальних господарств починають розпихати лишки (навіть продавати). 3. Простіше компенсувати конкретній людині і не тримати такий великий штат працівників відділів субсидій”, – зазначає Гіщак у своєї петиції, яку підтримало з 9 жовтня 45 осіб.
Тема залізничного сполучення загалом актуальна для мешканців західного “куща” області. Ось Олександр Скоромний просить про те, щоб курсування потяга №801 Черкаси-Христинівка перевели в пасажирський склад вагонів. “Справа в том що на даний момент курсує потяг в складі 4 вагоні дизель-потяга Д1 в студентські дні по п`п’ятницях та неділям завжди не вистачає сидячих міст навіть коли курсує подвійний состав ! Тому прошу підтримати петицію про переведення на пасажирський склад хоч в складі 7 пасажирських вагонів !!”, – зазначає черкащанин (орфографія автора збережена, – прим.ред.). Петиція зареєстрована 13 вересня, підписалося четверо.
Віталій Дишкант у петиції від 2 листопада пише, щоб зробили прохідну залізничну станцію в місті Умань (проголосувало 8 осіб). А Тетяна Паламаренко просить відновити курсування пасажирського поїзду Харків-Умань. За майже місяць її петиція набрала 84 голоси.
Електронні петиції дозволяють визначити зріз проблем, які турбують “маленьких українців” на місцях, упевнена координатор МГО “Молода Черкащина” Вікторія Феофілова.
“Електронна петиція – це механізм, який дозволяє з одного боку, звернутися до якогось органу з колективною, публічною вимогою (пропозицією, скаргою) і обов’язково отримати на неї відповідь. З іншого, він дозволяє представникам влади бачити, які питання/проблеми в суспільстві є найбільш чутливими, болючими, а які шляхи їх вирішення – очікуваними і бажаними. Розумна влада може з цього робити правильні висновки, і навіть вести своєрідний “діалог” із суспільством, приймаючи до уваги написане, або принаймні публічно пояснюючи чому ті, чи інші варіанти рішення проблеми є неприйнятними”, – зазначає Феофілова.
Водночас, зауважує експерт, постійно ігноруючи петиції можна попсувати собі імідж, при чому не лише в очах власних громадян, але і в очах світової спільноти, адже всі відповіді напевне моніторяться і аналізуються. Адже це вже не просто відписки, які громадяни часом отримують з чиновницьких кабінетів на індивідуальні звернення.
“Як на мене це правильний, хороший демократичний механізм. Звісно, що серед петицій багато “хламу”, і від цього нікуди не дінешся. Однак ті петиції, що піднімають важливі питання і швидко набирають велику кількість підписантів – це явна ознака проблеми, на яку владі потрібно звернути увагу, – говорить Феофілова. – Наскільки в Україні петиції стануть важливим елементом демократії – подивимося. Може станеться так, що люди “награються” та й перестануть. А може й справді, отримаємо дієве двостороннє спілкування”…
