У Черкасах триває дискусія щодо перейменування вулиць в рамках декомунізації. Зокрема, громадські активісти лобіюють думку про те, щоб присвоїти вулицям, названим на честь радянських персонажів імена героїв АТО. Зокрема, вулицю Орджонікідзе пропонують перейменувати на вулицю Сергія Амброса, Котовського на В’ячеслава Галви, Конєва на Євгена Подолянчука.
Свою точку зору на це висловив черкаський історик, археолог, краєзнавець, член топонімічної комісії Михайло Сиволап:
“Мені важко назвати декомунізацією процес, коли я маю обирати нову назву з імен Мазепи, Бандери і воїна АТО, а якщо я виберу Бандеру чи Мазепу, то я не патріот.
Мені 20 років комуністи і регіонали торочили, що Максим Залізняк неполіткоректний, а ГетьманСагайдачний не на часі, а тепер кажуть, що їхній час вже пройшов, так і не наставши, а серед гетьманів взагалі було багато зрадників.
Пропонується виховувати патріотизм, викресливши імена героїв, котрі віддали життя за Україну 100 чи 300 років тому, мабуть їх кров важить менше. Жаль, що козаки Сагайдачного чи гайдамаки Залізняка не можуть особисто прийти на слухання і своєю кількістю натиснути на мера. Їх функції доводиться виконувати кільком історикам, котрих зневажливо затюкали, поставивши в один ряд з комуністичними ретроградами, для яких Ватутін ні в чому не винен.
До нас мільйони українців загинули за волю України, з них топонімічна комісія з великими труднощами (як обрати, нікого не минувши) обрала кілька десятків прізвищ різних епох, але виявляється, вони вже не актуальні.
Я розумію, що сучасне болить, дуже болить. Мені болить вся історія України. Якщо ми будемо застосовувати такий метод вшанування, то коли наше покоління стане минулим, наступні покоління можуть із нашими героями вчинити так же. Має бути відображена і вшанована вся наша історія.
-фронтовиками чи перейменування ветеранською організацією у 1980-1990-х роках десятків вулиць на тему “ВВВ”. І що? Тепер ми їх так само масово перейменовуємо, бо вони проігнорували принцип, що назви вулиць не можуть бути всі на одну тему, а представляти все і вся. Вшановувати треба всіх, хто загинув і гине у російсько-українській війні, але не лише вулицями. Мені їх смерть болить, не менше, ніж іншим патріотам, але болить і смерть тих, хто гинув раніше.
Якщо вже питають, хто такий геніальний історик-сходознавець і мовознавець Агатангел Кримський, замучений комуняками за його заслуги перед Україною, то значить більшовики таки перемогли, добилися того, щоб ми стали манкуртами. Функція істориків, бути пам’яттю суспільства, проте колективний розум безпам’ятних вважає, що історії до них не було і розпочинає її від сьогоднішнього моменту”.
Нагадаємо, рамках дії закону про декомунізацію згідно з рішенням виконкому (№893 від 04.09.2015) визначено 53 таких об’єкти (ПЕРЕЛІК).
Про інші думки з приводу перейменування можна почитати ТУТ, ТУТ і ТУТ.