Фото МандрівникЧеркаси
За церковним календарем 5 лютого вшановують священномученика Климента, мученика, Агатангела, преподобного Геннадія, святителя Феоктиста, преподобних Мовсими Сиріна та Саламана Мовчальника, святителя Павлина Милостивого.
У народі 5 лютого відзначали Свято Місяця, і за його появою та грою передбачали погоду на наступні чотири тижня. Так, якщо молодик з’явився у похмурий день, то похмурим мав бути весь наступний місяць, і навпаки — якщо він з’явився в ясну погоду – наступні чотири тижні мали бути сухими і холодними.
Ще погоду передвіщали за поведінкою білок і птахів. Якщо під час морозу білка залишає гніздо і спускається з дерева, це означає, що слід чекати відлиги. Якщо вранці виразно чути крик синиці, то варто готувались до серйозних морозів.
Іменинниками 5 лютого є:
Климент, Феоктист, Геннадій, Федір
Чи знаєте ви, що:
Найстарішим деревом України вважається 1350-річний дуб, що росте в урочищі «Юзефинська дача» у Рівненській області. Дуб-патріарх має обхват 8,4 метра, його ледве охоплюють п’ятеро людей, узявшись за руки, висота дерева становить 20 м. Загалом, в Україні взято на облік понад 3 000 унікальних дерев, вік яких становить понад сто років. Серед них – дуби, липи, груші та інші дерева.
Доля приблизно 50 з таких дерев пов’язана із історичними подіями, людськими долями та легендами. Сьогодні усі ці рослини офіційно мають статус «державної пам’ятки».
Так, скажімо, поблизу села Верхня Хортиця росте 800-літній дуб, під яким, за переказами, стояли загони князів Олега та Святослава, відпочивали Богдан Хмельницький, Тарас Шевченко, Микола Лисенко…
У Нагуєвичах, що біля Дрогобича, росте старий дуб, під яким полюбляв творити Іван Франко. В Холодному Яру на Черкащині височить Дуб Максима Залізняка…
Цікаво, що наші пращури свято вірили у надзвичайну силу дубового дерева. Малим дітям вишивали на сорочках дубове листя як обереги від злих духів. У колиски немовлятам клали дубове листя. З дубової деревини виготовлялися ліжка, меблі та інше хатнє начиння. Дубова деревина вважалася вічним матеріалом. (з сайту Музейний простір)
